Багато досліджень свідчать, що жінки більше схильні до страхів і фобій, ніж чоловіки. І це закономірно, адже жінки почуттями реагують на різні негаразди.
Ми, жінки, тривожимося і хвилюємося за дітей, за наших близьких і таким чином даємо їм сигнал – "я тебе люблю, ти для мене важливий, цінний".
Однак часто страх стає нав'язливим, ірраціональним, таким, від якого проблем більше, ніж користі. Коли сам страх уже викликає страх "надумати", "матеріалізувати думки".
Безумовно, в такій ситуації краще звернутися по допомогу до фахівця, але можна й самостійно почати розбиратися в тому, що відбувається. З'ясуймо, що таке страх, як і коли він виникає, як можна з ним впоратися.
Страх – частина нашого життя, частина нашої реальності. Людина може переживати страх у різних ситуаціях, але всі вони мають спільну рису. Вони відчуваються, сприймаються людиною як ситуації, у яких під загрозу поставлені її спокій або безпека.
Причини й умови появи страху
Страх з'являється не просто так і не нізвідки, причин може бути безліч, механізмів і умов для їх виникнення так само:
- страх може з'являтися тоді, коли людина з якоїсь причини втрачає впевненість у собі, в завтрашньому дні, втрачає відчуття безпеки;
- особливість існування емоцій пов'язана з тим, що емоції та почуття "дружать" одні з одними, і будь-яка емоція може активувати страх за принципом емоційного зараження;
- на думку деяких дослідників, страх і збудження можуть мати подібні нейрофізіологічні механізми, а це означає, що деяке почуття/стан людини може називатися страхом, при цьому "воно" не є таким;
- страх може запускатися завдяки когнітивним процесам, коли ми згадуємо щось страшне, уявляємо загрозливу ситуацію, фантазуємо на тему того, як об'єкт або ситуація можуть бути для нас загрозливими. Когнітивні процеси часто відображають не реальну загрозу, а вигадану;
- страх може активуватися завдяки переживанню болю, як фізичного, так і психологічного, в аналогічній ситуації. Тобто щойно ситуація або подія, або об'єкт починають нагадувати нам про досвід переживання болю, може з'являтися страх, який змушує нас змінювати ситуацію, уникати її;
- ми можемо бути навчені (сім’єю, соціумом) відчувати страх у певних ситуаціях (наприклад, страх за дитину – це відображення материнської турботи та любові, так було заведено в сім’ї, і щойно жінка стає матір'ю, вона діє так, як була навчена).
І, мабуть, такий перелік можна продовжувати нескінченно, дроблячи ці причинні на безліч дрібних і з'ясовуючи їх підґрунтя. Ці умови появи страху можна згрупувати:
1 група: коли страх виникає на тлі реальної ситуації – болю, втрати (безпеки, впевненості). Це може бути втрата близької людини (смерть, розлучення, хвороба), стресова ситуація, в якій виникли сумніви щодо впевненості в собі (звільнення, конфлікт);
2 група: коли страх виникає "завдяки" або "замість" інших емоцій (замість злості, турботи або любові; завдяки збудженню, інтересу, радості);
3 група: коли страх виникає завдяки нашим спогадам, фантазіям, уявленням, тобто реальна ситуація давно в минулому або її взагалі не було, все інше додає наша уява;
4 група: коли страху нас навчили в суспільстві, в сім’ї, і цей страх якийсь час "спить", поки не з'являється ситуація, в якій "треба" боятися.
"Ой-ой-ой лишенькооооо!", або Як ми переживаємо страх
Страх – дуже сильна емоція, і коли вона виникає, ми зосереджуємося на тій ситуації або об'єкті, який для нас становить загрозу. Наша свідомість стає "тунельною", уся енергія скеровується тільки туди, весь вільний час ми думаємо лише про це.
Як каже Ізард, у страху людина перестає належати собі, не рухає одне-єдине прагнення – усунути загрозу й уникнути небезпеки.
І таке переживання страху обґрунтоване, коли загроза є справді реальною, тоді всі сили й енергія спрямовані саме на те, щоб усунути небезпеку. Коли ж у ситуації загрози немає жодної можливості її уникнути, може з'явитися феномен відкладеного страху.
Однак коли реальної загрози немає, а все людське єство скеровується в цей страх, переживає його, тоді страх поступово стає "кращим гіршим другом". Страх стає дедалі сильнішим, тягне на себе енергію, сам по собі починає лякати. І це перетворюється на замкнене коло.
"Помогиииии мне, сердце гибнет…", або Як впоратися зі страхом
Однозначно варто визнати те, що страх є, і страх має свої корисні функції, які він виконує. У будь-якій ситуації, чи то страх перед реальною загрозою, чи то страх, наближений до нав'язливості, він для чогось тобі потрібен, він важливий для тебе.
Спробуй насамперед визнати це. І, отже, зрозуміти, чому ж він важливий для тебе, яку роль у твоєму житті виконує, яку функцію.
Задачка зрозуміти "навіщо мені потрібен страх" виявляється не з легких. Оскільки здебільшого люди намагаються "відмазатися" – на зразок "ну що за дурниці, не потрібен він мені". Саме це стопорить роботу в напрямку проживання страху.
Тому що, за фактом, психіка за допомогою страху з чимось справляється, от лише з чим – це залишається під товстим-товстим шаром несвідомого. І що більше людина намагається зрозуміти, відчути, яка все-таки функція страху, то вища ймовірність того, що "сім-сім відкриється".
Читай також
- Як пережити новорічні свята та метушню
- Як покращити стосунки з коханим
- Жахливі цифри про шлюб: що утримує людей від розлучення
- Порада психолога: Як виховувати всиновлену дитину
- Як вийти заміж, якщо в минулому було багато болю
- 10 шкідливих порад, щоб примусити чоловіка одружитися
Пройди безкоштовно будь-який тест онлайн і дізнайся про себе все!