Цілеспрямована та харизматична продюсер компанії Positive Pictures Іванна Школьницька ексклюзивно для lady.tochka.net розповіла, як знайти себе, як досягти успіху і в роботі, і в особистому житті. Іванна перепробувала кілька професій, перш ніж стати продюсером, саме тому її поради особливо цінні.
- Скажи, що для тебе означає бути успішною? Це місце роботи, посада, соціальний статус, сім’я?
- На мою думку, про успішність можна говорити тоді, коли ти відчуваєш свою реалізованість. Немає значення, дітей виховуєш чи кар'єру будуєш, чи те й інше разом. Адже всі ми різні, в усіх стоять різні завдання. Крім того, пріоритети змінюються протягом життя.
Часто буває так, що жінка довго будує кар'єрні сходи, потім народжує дитину і розуміє що "ОСЬ ВОНО", я хочу бути мамою, виховати достойну людину, дати максимум. А іноді, навпаки, молоді дівчата народжують дітей, а потім розуміють що їм у 30-35, коли діти вже підлітки, хочеться пожити для себе, зробити ще щось. І тут у них відкривається потік творчості, поле фантазії.
Особисто для мене важлива і сім’я, і робота (мабуть, саме в такому порядку). Посади мене вже не окрилюють, я побувала і на стартових, і на директорських позиціях. На сьогодні для мене зовсім немає значення, як називається моя посада, важливо, щоб мені було комфортно і щоб робота приносила радість і задоволення.
- Хто та які твої якості допомогли досягти успіху?
- Я сказала б, спершу це був ентузіазм, віра у свої можливості, готовність багато працювати. Далі зіграла роль гіпервідповідальність (яка, і це, можливо, дивно, дуже заважає мені в особистому житті), порядність.
Оскільки вся моя кар'єра пов'язана з менеджментом, для мене завжди важливий не лише результат, а й процес. Я люблю, коли все ідеально, вчасно та на поличках (сміється).
- Чи довго довелося добиватися посади продюсера?
– За фахом я менеджер ВЕД (і в мене є американський диплом у сфері business administration). Але я з самого початку не бачила себе в цій сфері. А от реклама для мене була вкрита таємничим флером романтичності та креативу.
На жаль, жодними креативними здібностями я не наділена, тому кар'єру я почала з менеджменту в сфері організації конференцій, далі були позиції у великих мережних РА.
Після народження сина мені доволі рано довелося вийти на роботу, йому було 6 місяців. Уже на 3 день після мого рішення вийти з декрету на роботу, я пішла на співбесіду та вийшла на роботу в найбільшу українську компанію у відділ реклами. Це був 2007 рік. Згодом мені стало нестерпно нудно, я почала шукати щось більше динамічне.
Одна моя подруга запропонувала мені пройти співбесіду у відеопродакшні, але на посаду директора з розвитку бізнесу. Це було новим для мене, але сфера виробництва відео мене цікавила. Я вийшла на цю посаду, але, на жаль, це було не моє місце.
Чи то не там я опинилася, чи то не в той час (криза), але проектів на ринку було дуже мало, залучати їх було неймовірно складно. Крім того, в мене не було достатніх зв'язків саме в цій сфері. А, як відомо, зв'язки завжди відіграють велику роль. Звісно ж, я обзавелася зв'язками, але значно пізніше. Але, якщо чесно, то я схиляюсь до того, що я просто поганий продажник (сміється).
Через рік я пішла в іншу компанію на аналогічну посаду, але там я скоріше виконувала все-таки продюсерську роль. Компанія в результаті розвалилася, і я опинилася там, де я є зараз - у компанії Positive Pictures.
І справа вже не в посаді, а в тому, що я знайшла своє місце, де мені комфортно, зручно. Де я роблю те, що люблю, а наша команда мені допомагає робити це максимально добре. Загалом я схильна вірити в те, що коли це твоє, то і йде все легко, невимушено.
А якщо щось не йде, треба сісти, задуматися і зрозуміти "а чи все я роблю правильно?" До речі, саме продюсером я вирішила стати тільки тоді, коли потрапила на невдалу для мене посаду директора з розвитку бізнесу. Тоді я зрозуміла, що я маю всі потрібні якості саме для продюсерської роботи. Що це саме воно, те, що мені треба, за всіма параметрами.
- Що на роботі рятує від стресу? Що допомагає не зламатися в складних ситуаціях?
- Це мій шеф (усміхається), по-перше, а, по-друге, решта команди. Це справді так. Мій шеф уміє дуже неймовірним чином залишатися позитивним, спокійним, упевненим у будь-якій ситуації та допомагає мені в цьому. Я дуже схильна до самокопання, і будь-яка дрібниця змушує мене перейматися.
Мій шеф якимось дивом змушує мене заспокоїтися і дає зрозуміти, що всі ми люди і всі ми припускаємось помилок. А ще що вкрай важливо, він та людина, яка завжди вміє вийти з будь-якої ситуації з гідністю та вигодою (а це теж має значення).
При цьому він завжди підтримає кожного зі своєї команди, хоча водночас ти усвідомлюєш, де помилився і як треба діяти далі. (А це взагалі велика рідкість, ну, або мені не пощастило зустрічати таких людей на своєму шляху. Зазвичай кожен сам за себе). Я вважаю, що величезна кількість усього залежить від начальства.
Тому й команда в нас світла, позитивна. У нас усі одне за одного горою. А це те, що неймовірно допомагає в складних ситуаціях, оскільки ти знаєш, що ти можеш на когось покластися, що можеш не чекати ніж у спину, бо одна голова добре, а дві (три-п'ять) ще краще. А ще я п'ю валеріану (сміється).
- Чи трапляється так, що доводиться на роботі використовувати свій жіночий шарм?
- Я знаю, що багато хто зі мною не погодиться, але особисто я цим не користуюся. У мене є багато інших важелів впливу на людей і ситуацію. Це не означає, що Людмила Прокопівна мій прототип. Я вважаю, що жінка завжди повинна залишатися жіночною.
Крім того, я не заперечую того, що багато хто використовує жіночі чари в роботі, це нормально. Кожен вибирає собі свій спосіб, що найбільше підходить до типу особистості, до ситуації, до сфери роботи тощо.
- На твій погляд, чи повинна жінка, яка мріє про успішну кар'єру, робити вибір між сім’єю і роботою?
- Ні, не повинна. Все можна органічно поєднати. Оскільки якщо існує потреба і в тому, і в іншому, то досягнення лише однієї мети буде тільки половинкою результату, і жінка все-таки може залишитися біля розбитого корита. Пам’ятаєте, я говорила про зміну пріоритетів у житті.
Ніхто від неї не застрахований. Завжди можна знайти золоту середину. Нехай вона буде не зовсім серединою, але однаково це не буде чіткий однозначний вибір – або-або. Наприклад, моя свекруха головний гінеколог району. Вона завжди на роботі, я навіть не впевнена, що хоч би одну ніч на тиждень вона спокійно спить і її не тягнуть на терміновий виклик.
Однак вона виховала двох чудових людей, один із них мій чоловік. Звісно, маму-медика діти бачать рідше, ніж інших матусь, але за великого бажання все можна поєднати. Було б бажання і здоров'я. Усе-таки в добі 24 години (усміхається).
- Як вважаєш, чому чоловіки погано реагують на успішних жінок?
- Я так не вважаю, мені здається, це стереотип. Одна частина, хто так думає, це ті жінки, які присвятили себе кар'єрі і зовсім забули, що вони жінки.
Вони не знають, як із себе вигнати начальника та стати дружиною, мамою (а в цій ролі іноді просто необхідно віддати верховенство чоловікові, хоч як би хотілося керувати самій, хоча це розуміння приходить не до всіх і не завжди, мені знадобилося років 5, щоб це зрозуміти).
Іноді так кажуть ті, кому просто не щастить (а не щастить знову ж таки з різних причин, часто це підсвідомі причини). Звісно, є тип чоловіків, які вважають, що жінка повинна сидіти вдома, займатися тільки сім’єю. Але навіть у цьому випадку можна стати успішною: виростити чудових дітей, займатися домом, стати шикарним кулінаром, зацікавитись творчістю.
Просто завжди важливо пам'ятати про самовдосконалення і не стояти на одному місці, за будь-яких умов. У будь-якому разі, я думаю, що, якщо є проблеми з особистим життям, то в причинах проблем може допомогти розібратися хороший психотерапевт або якісний тренінг для жінок.
- Які жіночі якості чоловіки цінують у діловій жінці насамперед? Чи стать не має значення на роботі?
- Я не сказала б, що стать має значення в цьому випадку. Звісно, є нюанси в тому, що жінки по натурі більш емоційні. Тому деякі розходження міжособистісних стосунків усе-таки є в роботі. У жінок трохи інша реакція на багато речей. Але це здебільшого дуже тонка грань, непомітна. Я думаю, що саме для ділової жінки вимоги ті самі, що й до чоловіка.
- Із ким, на твій погляд, простіше працювати з чоловіками чи жінками?
- Мені значно простіше працювати з чоловіками. Я не люблю плітки, інтриги, не люблю нескінченні розмови по телефону над вухом. Недарма жіночі колективи переважно відзначаються доволі складними внутрішньокорпоративними стосунками.
Я люблю пунктуальність, чіткість, зібраність. А ще чоловіки більш прямі, вони кажуть прямо, як і що. Я роблю так само, в мене це чоловіча риса характеру, що допомагає в роботі, але заважає поза роботою (сміється). Тому мені легше з чоловіками. Спілкуванням з жінками я насолоджуюся поза роботою.
- І насамкінець порада нашим читачкам - твій рецепт успіху, будь ласка.
- Я не знаю універсальних рецептів успіху. Напевно, в моєму коктейлі буде кілька складових:
- оптимізм і віра в найкраще для себе;
- завжди знати, чого конкретно ти хочеш, розставляти пріоритети і робити те, що тобі подобається (!);
- чесність, порядність і відповідальність за свої дії;
- підтримка рідних, співробітників.
А ще, коли я нічого не можу зробити в якійсь ситуації, де я перепробувала всі способи і не знайшла виходу, я кажу собі так: мій Всесвіт піклується про мене і все в руках Божих.
П'ять років тому я запевняла б вас у тому, що треба битися головою об стіни й однаково намагатися щось робити, але я неодноразово переконалася, що іноді життя нас ставить у тупикові ситуації, які лише воно, життя, саме й вирішить. А нам це дано, щоб зупинитися, зробити вдих-видих і запитати себе: "А може, я заблукала не в той завулок лабіринту?"
Читай також
Ольга Рябчун: Не збожеволіти – головне завдання на телебаченні
Надія Трикоз: Чоловіки заздрять успішним дамам по-чорному
Альона Шоптенко: Усі жінки – богині від народження!
Маша Собко: Мій чоловік має бути сильніший за мене
Топ-10 успішних українських жінок 2011 року
Катерина Ющенко: Ніколи не думала, що стану дружиною президента