Заслужений журналіст України, редактор і ведуча "5 каналу" Яна Конотоп розказала, як почалася її кар‘єра на телебаченні, як вдається поєднувати виховання двох донечок та напружений робочий графік. А також про те, як їй працюється разом зі своїм чоловіком – продюсером "5 каналу", журналістом та народним депутатом Юрієм Стецем.
– Як трапилося, що ти з радіо перейшла на телебачення? Чи складно було звикати до нових умов роботи?
– І радіо, і телебачення з'являлося в моєму житті випадково, і разом з тим еволюційно, тобто послідовно й логічно. Голос, який виявився "придатним" для радіо, дав старт роботі в радіоновинах, згодом прийшов час для розважальних програм. Пам'ятаю, що година розмовного шоу починалася о 9 вечора, а хвилюватися я починала десь опівдні.
За тиждень минулося (усміхається). А далі наша студія запустила телерадіопроект – тобто одночасний ефір на радіо й на телебаченні– так, власне, і розпочалось життя в кадрі. Десь у мене зберігся цей ефір – виглядаю впевнено, але червона, як славнозвісна українська калина(сміється). Звикати було не складно, а шалено драйвово!
– Хто найбільше допомагав і допомагає зараз на "5 каналі"?
– "5 канал" – це не просто колектив, це такий собі живий організм, схиблений на роботі. Тому допомагають усі й усім: від чашки кави на морозних включеннях до глобальних проектів, на кшталт найдовшого телевізійного марафону – рекорду Гіннесса, який улітку побив "П‘ятий", коли, здається, канал навіть дихав в унісон. Тому найбільше допомагає як раз оцей дух, відчуття причетності до спільної й потрібної роботи.
– Ти не боїшся працювати на опозиційному каналі? Чи погрожували тобі колись?
– "5 канал" – не опозиційний. Просто на відміну від інших каналів у нас обов'язковий принцип – представити всі точки зору, у тому числі опозиції. Це принцип збалансованості й об'єктивності. До того ж так склалося, що представники нинішньої влади мають дещо інше уявлення про суспільно-важливу інформацію, ніж журналісти. Розповідь про неприємні для влади події, незручні запитання, критична аналітика – хіба це опозиційність? Це надання глядачу ІНФОРМАЦІЇ, на яку він має право.
До погроз, слава Богу, не доходило. Сподіваюсь, і не дійде.
– Який був найскладніший момент у твоєму житті? Що допомогло не зламатися?
– Було страшно напередодні виборів 2004 року. Тоді допомогло якесь спільне піднесення і відчуття власної гідності величезної кількості людей. Сьогодні чим далі, тим тривожніше. Що допоможе, покаже час...
– Складно поєднувати роботу ведучої та виховання донечок?
– Моя перша донечка Настя скоро святкуватиме 9 років. Коли вона народилась, було справді непросто – між ефірами й годуванням бігала, як марафонець (усміхається). З Євочкою, якій зараз майже 4 місяці, маю можливість проводити більше часу. Звісно, кілька годин відсутності вдома, поки роблю прес-огляд або виїжджаю на інтерв'ю, все одно заповнені думками про неї й контрольними дзвінками.
– На кого схожа ваша донечка? Плануєте народити їй братика? Чи поки що займатимешся кар‘єрою?
– Татусева донечка (тепло усміхається). Я з того надзвичайно тішуся! Я так мріяла побачити, якою буде дитинка, створена нами. Тепер не можу намилуватися! Щодо братика, то правильно – після народження Єви перше питання про Адама (усміхається). Трішки підростемо – і з радістю! Богдан Бенюк поставив нам високу планку – народити сімох українців!
Кар'єрою займатися не буду, а от самовдосконаленням в журналістиці – так.
– Що для тебе змінилося, коли ти стала заслуженим журналістом України?
- Особисто для мене нічого. Адже важливішим є визнання глядачів і колег. А моїм батькам було надзвичайно приємно!
На фото Яна Конотоп та Любомир Гузар.
– Для чоловіка ти хто перш за все – талановитий журналіст, мама його донечки чи друг і кохана?
- Кожен день по-різному (сміється). Учора, наприклад, перш за все була мамою донечки, тому що ми з Євою вчилися плавати, сьогодні - другом, бо змогла допомогти в роботі. А от кохана - щодня!!!
– Складно працювати разом із чоловіком? Не набридаєте одне одному? Адже, мабуть, проводите 24 години на добу разом?
– Телебачення, журналістика й політика – це ті сфери, де подружжю працювати разом тільки на користь! Мені надзвичайно важливо розуміти, що й заради чого робить Юра, важливо бути для нього адекватним співрозмовником, однодумцем, а іноді й опонентом, зрештою наші дискусії, вдома в тому числі, тримають в тонусі нас обох.
До того ж Юра для мене є таким собі вічним двигуном, стимулом для розвитку - інтелект, журналістський досвід, політична принциповість - це те, що я в ньому ціную і що навряд може набриднути.
– Про що ти мрієш зараз? Розкажи про свої плани на майбутнє.
– Знаєте, як кажуть, хочеш розсмішити Бога, розкажи про свої плани. Краще буду тішити Його своїми діями. Мрію бути найкращою для своєї родини, справжньою для своїх друзів і корисною для своєї країни!
Читай також
Маргарита Січкар: Хочу бути мером Києва в 2016 році!
Ірина Костюк: Бісить байдужість до роботи та безвідповідальність
Альона Шоптенко: Усі жінки – богині від народження!
Маша Собко: Мій чоловік має бути сильніший за мене
Найвпливовіші жінки в політиці: обираємо президента (фото)
Як жінки борються проти м’ясоїдіння (фото)
Топ-10 успішних українських жінок 2011 року
Пройди безкоштовно тест від психолга онлайн і дізнайся про себе все!