Перебуваючи в Єгипті, я спостерігала таку картинку: на гірки в аквапарку піднімалися п'ять мусульманських жінок. Усі в чорному, з закритими руками, зав'язані хустками - на тлі європейських дівчат у бікіні картинка, звісно, дивна. Але дівчата в чорному з цього приводу не переймались.
Окупувавши всі п'ять доріжок одразу, вони взялися за руки і з веселим вереском скотилися вниз, де їх чекав щасливо усміхнений чоловік - доволі непривабливе створення на кривих ніжках і із чисто слов'янським пивним животиком (мусульмани пива ж не п'ють?). Вибравшись із води, вони обліпили свого пана, щось голосно та весело розповідаючи йому. Він слухав і щасливо усміхався...
А я дивилася на все це зверху й думала: а може, мусульмани, які вигадали багатоженство - найрозумніші люди на світі? Одне велике щастя на всіх замість підозр, мук ревнощів, скандалів...
У відпустці голова від розумних думок відпочиває, тому я взялася обмірковувати жіночі страждання з приводу чоловічих зрад. І от я до чого додумалася.
Чому страждають жінки, коли зраджують чоловіки
Ми страждаємо, коли зраджують чоловіки з почуття власництва. Чого ми бажаємо людині, яку кохаємо? Добра ж, правда? Радості, щастя. Тоді чому радість, отримана нашою коханою людиною від спілкування з іншою жінкою, завдає нам такого болю? Чому ми вважаємо, що чоловік, який зрадив, вчинив злочин?
Тому що цю радість принесла йому інша? Якась і справді суто жіноча логіка: радість від мене - хороша, а радість від іншої - погана. Чому? Бо ми боїмося, що хтось виявиться кращим і це дуже змінить наше життя.
Страх перед майбутнім - ось що змушує нас страждати, коли наші чоловіки зраджують нам. Особисто для себе я в цій частині моїх роздумів знайшла два важливі аспекти.
Перший аспект: чоловіки дуже рідко кидають сім'ї задля своїх «зальотів». Тобто боятися втратити чоловіка-зрадника не варто: у більшості випадків чоловічі зради навіть зміцнюють сім'ю. Чоловік підсвідомо відчуває свою провину та щосили працює над її усуненням: миє посуд, виносить сміття, приходить додому з букетом квітів і навіть погоджується піти в театр. І все це в обмін на одне побачення, про яке він через півроку, можливо, й не згадає. Тобто страждати тут зовсім нема через що.
Другий аспект: стан паніки при думці про те, що чоловік зраджує, у нас викликає думка «А може, вона краща?!»
- Читай також: Подружнязрада : в головній ролі - жінка
Ну, по-перше, вона справді чимось краща, інакше чоловік на неї не подивився б. Але, по-перше, «чимось» ще не означає «всім». Ціну собі знати все-таки треба! І, якщо якась жінка в чомусь перевершує тебе, треба вміти знайти в собі, найкращій, п'ять унікальних якостей у відповідь на її одну перевагу. Любити себе - мистецтво, удосконалюватися в якому треба все життя.
А по-друге, якості суперниці (талія тонша, груди більші, розумніша, веселіша, легка на підйом, турботлива, уважна, слухати вміє, готує краще. Що там ще може бути?) - це простір для власного зростання. І замість того, щоб страждати від того, що чоловік зраджує, треба виписати всі ці якості на листочок і повісити на стінку як план свого розвитку. Скиглити легко, розвиватися - складніше. Зате корисніше. Мусульманські жінки все життя змагаються за звання «Коханої дружини» і нічого - дуже навіть щасливі! А ми все страждаємо, страждаємо...
- Читай також: Чому чоловіки люблять секс на світанку
Коротше, обміркувавши чоловічі зради з усіх боків, я так і не змогла знайти жодної серйозної причини для того, щоб вмиватися гіркими сльозами через те, що чоловік зраджує. Можливо, щоправда, відпустка мене так розслабила... А може, порозумнішала зненацька, спостерігаючи за щасливою мусульманською сім'єю.