Лада Лузіна, відома українська письменниця, щоб знайти чоловіка далеко не ходила, а зареєструвалася на сайті знайомств. Тепер наречений «головної української відьми» забирає модем із дому й повертає лише ввечері.
Інтернет-залежність Лади іноді заважає їй працювати, але допомагає в написанні книжок. Читайте в інтерв'ю все про «стосунки» Лузіної з технікою і її пристрасну любов до свого телефону.
Ладо, ваша перша книга, «Моя Лоліта», вийшла в 2002 році. Ви працювали тоді з друкарською машинкою чи вже з комп'ютером?
- Свою першу книгу я написала вже на комп'ютері. До речі, особливої різниці між тим, що був у мене тоді, і тим, на якому я пишу зараз, для мене як письменника немає. Звісно, він швидше працює та не погрожує вбити мій, уже написаний, текст у найбільш невідповідний момент.
А от період активної журналістики в моєму житті потрапив ще на той час, коли я користувалася друкарською машинкою. Я зберігаю один зі своїх перших матеріалів, що збирала, як пазл. Друкувала, потім розрізала, перекладала шматочки місцями, поки не виходив той текст, що мені був потрібний.
Містичні стосунки з текстом перенеслися з друкарської машинки на комп'ютер?
- Для мене перехід від друкарської машинки до комп'ютера - це велике благо. Є люди, які пишуть майже набіло, потім можуть лише трохи підправити щось. Я ж людина, яка скрупульозно править текст по багато разів, і для мене можливість швидко міняти все місцями, десь змінити, десь додати - це магія. Навіть уявити собі не можу, як письменники раніше обходилися без комп'ютера.
Особисто для мене нові технології заощаджують 70% часу написання роману. Друкарська машинка залишилася для мене чимось колоритним, із чим можна сфотографуватися та прикрасити інтер'єр. Наприклад, Наташа Могилевська привезла мені з Куби машинку, яка гордо стоїть у мене в квартирі на видному місці.
Ви неодноразово говорили в інтерв'ю, що не любите техніку? Чи змінилося ваше ставлення до неї протягом останнього часу?
- Так, я людина, яка не любить техніку. У нас із нею немає розуміння і це взаємно. Техніка ламається в мене значно частіше, ніж у чоловіка, причому за загадкових обставин - просто перестає працювати. Виняток становлять тільки електрочайник і мій комп'ютер. Але от з інтернетом я подружилася, можна навіть сказати, я стала залежна від нього. Чоловік забирає в мене модем, коли йде на роботу, інакше я не можу працювати. Увечері він його повертає, і я можу досхочу читати новини, Facebook, спілкуватися з друзями.
Ви з самого початку подружилися з інтернетом чи це був тривалий процес?
- Я довго звикаю до нового, тим більше пов'язаного з технікою. Але якщо я звикла, то нізащо з цим не розстаюся. Був етап, коли я звикала до інтернету, я не була серед перших його користувачів. Мені довго розповідали, як це зручно й у якийсь момент я зважилася. Першою з'явилася пошта, потім я зареєструвалася на сайті знайомств, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Тепер я із ним, і чоловіком і інтернетом, не розстаюся, він став величезною частиною мого життя. Навіть видавці вже не телефонують мені, а пишуть у скайп або на пошту.
Вам допомагає інтернет у роботі та в житті?
- Практично всю інформацію, яка мені потрібна на початковому етапі роботи над книгою, я знаходжу в інтернеті. Звісно, є рідкісні книги, які ти не знайдеш там, але можеш знайти їх назву, авторів, роки випуску. Хоча я шанувальник паперових книжок, але розумію, що сьогодні мені значно простіше перевірити рядок із вірша Блока в інтернеті, ніж іти до книжкової шафи.
Завдяки великому екрану мого телефону я читаю з нього новини перед сном і завжди можу подивитися якусь додаткову інформацію, не вмикаючи великий комп'ютер. Коли дивлюся фільми, теж часто шукаю цікаві факти або біографію режисера. Для мене інтернет - це все, і не встаючи зі стільця.
Багато хто каже, що соціальні мережі стали замінниками реального життя і в цьому їх недолік. Як ви вважаєте?
- Я бачу в соціальних мережах лише одні плюси. Це те, що треба було винайти, щоб моє життя було щасливим. Є друзі, далекі родичі, з яким я підтримую стосунки тільки завдяки інтернету. Інакше я можу роками збиратися зустрітися з ними, але так цього й не зробити. Крім того, я фанатичний колекціонер і для мене eBay - це знахідка. Там я купую дивовижні речі, які без інтернет-аукціонів мені не потрапили б до рук.
Своїм мобільним телефоном ви теж користуєтеся як засобом для виходу в інтернет?
Зараз я перебуваю на етапі звикання до свого нового гаджета. Раніше в мене мобільний телефон виконував тільки свою безпосередню функцію - дзвонив. Тепер у мене є така собі «тарілочка», як я його назвала - Samsung Galaxy Note. Він цілковита протилежність тому чорно-білому телефону, який у мене був раніше, але мене вже перестало це лякати. Цей телефон зможе замінити мені комп'ютер і дуже допомогти в письменницькій справі.
Наприклад, коли я пишу нову книжку, то часто ходжу на замальовки натури. Прийшовши на місце, я фотографую його, щоб потім, удома, освіжити враження і, можливо, навіть зробити ілюстрації до тексту. Тепер я можу робити це за допомогою телефону, що дуже зручно! Я вже багато в чому розібралася, але мені бракує функції секретаря - хочу надиктувати текст, і щоб він з'явився на екрані. Хоча голосове управління я вже оцінила.
Раніше багато думок я записувала на папірцях і в блокнотах, але вони часто губилися. Після того, як я зареєструвалася на Facebook і мій телефон дозволив мені в будь-яку хвилину без проблем зайти в інтернет - я все записую туди. Чоловік мені страшенно заздрить, бо він хотів собі саме такий, а мені його подарували раніше.
Як ви вважаєте, Facebook змінив стиль спілкування людей в інтернеті та в житті?
- Мені здається, з'явився новий стиль мислення - фейсбуковий. Він коротший, чіткіший, більш яскравий. Видавці ще не розуміють, але, я вважаю, достатньо видати книжку з великими малюнками й підписами, і вона буде цікава великій кількості людей. Саме такий стиль спілкування імпонує сучасності - кілька рядків про головне і гарна картинка.
Можете уявити собі свій варіант майбутнього, яким ви його бачите? Яку роль у ньому відіграють гаджети?
- Мобільний телефон врятував величезну кількість стосунків, свят, ситуацій. Сьогодні він є у кожного, а раніше ми навіть і думати про таке не могли. Іноді він дзвонить у невідповідний час, але в інших випадках він дуже допомагає. Багато хто виявився на повідку в мобільних - не можуть не взяти трубку, навіть коли їм це не потрібно. Якщо позбудемося цього, то в майбутньому гаджети й інтернет і надалі будуть нашими помічниками, а не господарями.
Багато хто сприймає вас як чаклунку, відьму. Чи можуть, наприклад, мобільні телефони допомогти жінкам у таких загадкових справах?
- Я недарма називаю свій телефон «тарілочка». Адже у відьом була тарілочка, у якій вони бачили весь світ. Вважаю, що ці казки були пророчими - адже зараз я беру свій Galaxy Note, воджу пальчиком і відкриваю в ньому весь величезний світ.