Напевно, найголовніша порада, яку можна дати в такій ситуації - не розлучатися. Запитайте себе, чи можна врятувати шлюб, сядьте й уважно подумайте про всі можливі варіанти реабілітації ваших стосунків. Тому що жодна, навіть психологічно правильна поведінка батьків при розлученні, не вбереже дитину від травми. І травма ця спроектується на її подальші стосунки з протилежною статтю. Не маючи перед очима прикладу щасливої і міцної родини (ну або хоча б повноцінної), дитина підсвідомо вважатиме, що це в принципі неможливо. Ви впевнені, що готові на це піти?
Але якщо розлучення - це єдине рішення ситуації, постарайтеся хоча б показати дитині гідний приклад поведінки дорослих людей при розлученні:
- Збережіть здатність домовлятися між собою, нехай і не з усіх питань. Це важливо для самооцінки і почуття самоповаги дитини.
- Якщо можливо, встановіть нормальну взаємодія з новим супутником вашого колишнього чоловіка. Дитині це дасть приклад конструктивного вирішення життєвих проблем.
- Візьміть собі за правило ніколи не лихословити при дитині про батькуа. Адже вона сприймає себе частиною вас обох. Значить, якщо ви погано говорите про колишнього чоловіка, це завдає удару і по ньому самому.
- Наповніть своє життя і життя дитини новими заняттями, спілкуванням, поїздками. Через певний час після розлучення батьків емоційний стан дитини поступово повертається до норми.
Крім того, допоможіть синові або дочці з найменшими втратами пережити цю болючу ситуацію. Адже дитину ранить не тільки сам факт розлучення, але і те, як це станеться. Не наносьте їй ще глибшу травму. Психологи рекомендують наступне:
- Якщо рішення батьків остаточне, кожному з них потрібно поговорити з дитиною. Пояснити причини розриву з урахуванням її віку. І, як би банально це не звучало, запевнити її в своїй любові, розповісти, як стосунки будуть підтримуватися в подальшому.
- Не бійтеся відкрито обговорювати з дитиною його почуття до батькова. Якими б вони не були - негативними або позитивними.
- Обговоріть ситуацію зі своїми близькими і з родичами колишнього чоловіка. Переконайте їх, що для дитині дуже важлива їхня підтримка і продовження спілкування.
- По можливості не змінюйте різко місце проживання, школу. Для більшості дітей зараз особливо важливі колишні емоційні зв'язки.
ЧИТАЙ: В'язання для дітей: краса своїми руками
- Домовтеся з дитиною, що їй краще відповідати, якщо хтось з оточуючих запитає про подію розлучення. Поясніть, що це буває в житті багатьох людей, і її немає чого соромитися.
- У певній мірі ви будете ділитися з дитиною своїми переживаннями. Але не перекладайте на неї вантаж своїх турбот, образ та смутку, очікуючи від неї співчуття і підтримки. Нерідко у дитини і так розвивається почуття гострої провини - чи не вона винна у розлученні батьків. Не поглиблюйте її стан.
- Зрозуміло, що в момент розлучення і певний час після нього батьки самі знаходяться у важкому моральному стані. І все ж постарайтеся не плекати постійно своє горе на очах у дитини. Вона не повинна почуватися в цей час непотрібною, забутою, самотньою. Але і не починайте надмірно опікати її в усьому, створюючи між вами хворобливу залежність.