А «матроні» не виповнилося ще й 30…
У XIX столітті заміж треба було вийти до 20, через сто років – до 25. На початку нинішнього століття народити першу дитину в 40 не соромно, а почесно. Принаймні, саме в цьому доволі успішно переконує нас досвід «зірок».
Чим же визначаються вікові рамки заміжжя? Медициною? Соціумом? Чи так званою суспільною думкою?
Погляд у минуле
Приблизно до середини минулого століття вікові норми заміжжя визначалися суто фізіологічними причинами. У Середньовіччя вік людини був значно коротшим (у 40 – вже старці), от і квапилося суспільство забезпечити «приріст населення», поки якась чума або напад апендициту не обірвали життя «виробника». Досягнення медицини наполегливо тіснили хвороби, а разом із холерою – й останні рубежі заміжжя. Утім, допоки на арену цивілізації не вийшли феміністки, змін було небагато. Подумаєш, обізвуть тебе «старородкою» не в 22, як наприкінці XVIII століття, а в 25, як у середині ХХ. То й що? Три роки особливої погоди не роблять. Інша справа – зсув вікових рамок заміжжя (і перших пологів) до 35-40… А це звідки? І чи правильно?
Віват феміністкам
Мода на пізнє заміжжя зародилася разом з ідеями про фінансову незалежність, інтелектуальну рівноправність і гідне суперництво між чоловіками та жінками на нивах кар'єри. Жінки категорично відмовляються позбавляти себе всіх радощів рівноправного життя й охоче долучаються до дискусії про те, коли ж «остаточно час» у салон по весільну сукню.
Перегляньмо аргументи?
Заміж у 18 років. Активи: встигла погуляти на випускному; можливо, не встигла зробити купу абортів, що обіцяє цілісність суто жіночого здоров'я.
Пасиви: освіти – немає, зарплати – теж, «окрема житлоплоща» – на дивані в прохідній кімнаті; вища освіта – у зоні недосяжної мрії.
Найбільш імовірний прогноз на майбутнє: тихе жіноче щастя в ролі вічної домогосподарки. Або швидке розлучення та спроби й почати «усе з чистої сторінки». Обтяжлива обставина – діти, до народження яких закохана пара була готова лише фізіологічно.
Утім, можливі й винятки…
25 років. Активи: приблизно кілька років тому закінчилося фізіологічне дозрівання організму; здобуто освіту та перший досвід трудової діяльності. Банки погоджуються взяти до розгляду документи про кредитування житла. На зміну гормональним бурям і мріям про «принців на білому коні» приходить знання власного тіла та здатність відрізняти холерика від меланхоліка, а також перші навички вміння порозумітися з обома.
Пасиви: дуже важко змусити себе зробити зупинку на другій сходинці кар'єрних сходів. Думка про те, що пологи позбавляють жінку самостійно зароблених грошей, уже лякає… Медична картка «прикрашена» записами про ерозію шийки матки, деякі інфекції і гінеколог на запитання про вагітність у перший раз задумливо похитала головою: «Треба підлікуватися»… Чоловіків значно поменшало: абсолютний секс-символ 9-А класу раптом здався чванливим дурником, хтось одружився, хтось встиг зрозуміти, що таке сім’я й упевнено відкладає вальс Мендельсона, допоки у кишені не з'являться грошенята для оплати праці музикантів. Реклама антицелюлітних кремів і профілактика перших зморшок зненацька привернули увагу і з'явилися перші підозри, що потенційні наречені про це теж знають…
Висновки. Думка психологів: 25 років для жінки – саме та межа, за якою лежить уже зовсім особливе, усвідомлене щастя, шлях до якого через об'єктивні причини може виявитися дуже нелегким. Тому усвідомлено перетинати цю межу без обручки на пальці наважуються лише дуже сильні, упевнені в собі жінки. Таких небагато. Статистичні ж дані про щастя в шлюбі, укладеному у віці до 25 років, упевнено свідчать про «золоту середину». «Юні» шлюби здебільшого розпадаються – надто велика побутова та психологічна нестабільність. Ті, хто йдуть до РАГСу у 25, можуть бути щасливі, а можуть і розстатися – «золота середина».
Слово медицині. 25 – цілком нормальний вік для перших пологів. Думка про те, що народжувати треба в інституті, застаріла. Але: йдеться про жінок, які приділяють своєму жіночому здоров'ю пильну увагу.
«Пізні шлюби». Якщо тобі за 30. Активи: матеріальна незалежність, чітке усвідомлення своїх очікувань, наявність здорового сексуального досвіду.
Пасиви: вільних чоловіків так само мало, як і чистого повітря. Скорочується кількість місць, де з цими чоловіками можна знайомитися. Власна зовнішність потребує дедалі більше уваги. З'являються тривожні думки про складні пологи.
Думка психолога: шлюби, укладені після 30 років, є найстійкішими. Це значною мірою забезпечується фінансовою стабільністю. Ще один величезний плюс: більшість чоловіків саме до 30 років готові взяти на себе обов'язки батька. Причому взяти охоче. І це не може не зміцнювати сім’ю.
Слово медицині: дитина, народжена після 30 років, завжди бажана. І жінка готує себе до цієї події як із фізіологічного погляду, так і із психологічного. Ретельна перевірка чоловічого та жіночого організму на предмет наявності інфекцій, дієти та здоровий спосіб життя – уже не виняток, а правило .
Плюси «пізньої» вагітності: існує думка, що пізні пологи омолоджують організм жінки завдяки активному виробленню гормонів «вагітності», головним чином естрогену. Цей гормон тонізує м'язові тканини, зміцнює кістки, знижує ризик гіпертонії. Можливе зниження рівня холестерину, зменшення ризику інсульту або остеопорозу. Інфекції сечостатевих шляхів проявляються також значно рідше.
Щоправда, спад гормональної активності може спровокувати різке зів'янення організму, але це трапляється тільки в тих випадках, коли причиною пізньої вагітності були проблеми зі здоров'ям.
Більшість жінок, які усвідомлено відсували дату свого материнства, дуже активні. І рання старість їм не загрожує. До речі, у дослідників уже з'являються перші дані про те, що менопауза у жінок, які пізно народжують, настає пізніше. Щоправда, у «розпорядженні» у статистики ще надто мало жінок, які народили після 30 й уже вступили в менопаузу, тому говорити про чіткі висновки передчасно.
Але є й мінуси. Якщо ти усвідомлено зважуєшся на заміжжя та пологи після 30, приділяй своєму здоров’ю максимум уваги. Адже кожна яйцеклітина жінки «складує» в собі інформацію про всі стреси, кожну викурену сигарету, перенесену хворобу тощо. Пам’ятай про те, що твоя головна функція – функція материнства – потребує особливої до себе уваги!