І навіть складно уявити, що колись модниці носили на головах справжні зачіски-будинки, в яких заводилися миші, спали сидячи, щоб не ушкодити красу, а також тримали при собі флакончик із парфумами, щоб боротися з міллю та вошами — жителями помпезних шедеврів із волосся.
На ці та багато інші жертв були змушені йти всі модниці другої половини XVIII століття. А все завдяки французьким гурманам-перукарям при дворі короля-ловеласа Людовика XV.
На виготовлення модної зачіски-будинку, що називалася «куафюр», витрачали по кілька годин. А робили її в такий спосіб. Волосся розчісували, на верхівку ставили легкий каркас, на який піднімали та кріпили волосся, далі його завивали, пудрили і зрештою починали прикрашати. Для цього використовували весь уміст скриньок, шаф, кухонних полиць і віталень.
Так, знамениті перукарі — легендарний Даже (особистий куафер маркізи де Помпадур, фаворитки Людовика XV) і неперевершений Леонар Боляр (придворний майстер Марії-Антуанетти) разом із модистками створювали на головах своїх високородних клієнток натюрморти з квітів, стрічок, мережив, декоративних шпильок і пір'я.
Часто на голову ставили кошик із плодами, м'які іграшки та маленьких лялечок, а також макети кораблів зі снастями та вітрилами, вітряки, мости та багато іншого, аж до садової архітектури! Чого варті лише назви: «Чуттєва», «Сластолюбна», «Морська», «Таємнича», «Загадкова», «Хижа».
Іноді в зачісках закріплювали флакони з водою, щоб довше не в'янули живі квіти. Допоміжним елементом у спорудженнях цих чудес було накладне волосся. А іноді на голові була сила-силенна коштовностей, які перевершували вагу самої голови.
Піднімалася така зачіска на 50-60 см над головою, висота самих митецьких витворів доходила до метра. Тому для збереження зачіски дами змушені були спати на спеціальних потиличних подушечках.
Через білила, пудру та олію у волоссі часто заводилися паразити — моль, миші та воші. Тому на ніч рекомендувалося одягати на високу зачіску металеву сітку, а на світські прийоми носити гострі чесальні спиці та флакончик із материнкою.
Вважалося, що химерні зачіски надають своїм власницям вишуканого вигляду. До того ж дами гримувалися так сильно, що часом чоловіки не впізнавали своїх дружин. А насправді все це походило на кіч, і всі полегшено зітхнули, коли зачіски часів Рококо канули в Лету.