- Сніжано, всім відомо, що ваша дочка Саша мріє стати актрисою. Вона навіть їздила в Америку на спеціальні курси, а чи буде продовжувати там навчання?
- Справа в тому, що для підлітків там немає довгострокового курсу, вона може почати навчання у вищій школі з 16 років. А їй тільки недавно виповнилося 15. Але цього літа вона використала свій шанс на навчання, який виграла в шоу. У неї був в Америці місячний курс інтенсивного вивчення акторської майстерності. Саша навчалася з великим успіхом, на неї педагоги покладали серйозні надії, тепер чекають її там. Але зараз я хочу відправити її в Америку на рік по культурному обміну, щоб Саша серйозніше вивчила мову.
- А не страшно відпускати дочку на цілий рік так далеко?
- Знаєте, вовків боятися - в ліс не ходити. Я мати-вовчиця, за своїх дітей я горло перегризу. Але й своїм дітям теж, якщо вони будуть робити щось не так. Але Саша дуже серйозно вибирає свій шлях, я не можу її зупинити, це її вибір, її право. Саша - людина, яку потрібно утримувати, а не підштовхувати. Вона хоче цього. Моє завдання як матері - спостерігати за нею в екстремальній ситуації, підставити плече, відгородити її від якихось несподіванок. А допомогти втілити свою мрію в життя - взагалі задача будь-яких батьків. Немає сумніше долі людини, яка відмовилася від своєї мрії.
- Фінансово ви ж теж будете допомагати Саші?
- Поки у мене є можливість - звичайно. І Саші, і всім своїм дітям. Звичайно, у міру можливостей, адже я теж, як відомо, не олігарх. Є певні рамки того, що я можу для них зробити, але я буду робити все, що від мене залежить.
- Сніжано, і все-таки - шоста дитина у вас в родині планується?
- Ні! Категорично ні. Я офіційно зробила заяву, що це фінал, я закінчила свою 20-річну родову діяльність. Коли народилася Арина, я припускала і говорила чоловікові, що народжу п'яту дитину - ми хотіли для Андрійка брата. Тепер у нас уже комплект, всі наші мрії здійснилися в цьому плані. Хоча я розумію, що мені завжди будуть загрожувати маленькі діти, тому що моїй старшій дочці 20 років, а в 20 років я вже була її мамою. Тому я вже буду чекати онуків.
- «Звання» бабусі вас не лякає?
- Ні, мене взагалі нічого не лякає. Я ніколи не приховувала свій вік, адже потрібно якось реально оцінювати себе. Я абсолютно чітко знаю, хто я, звідки прийшла, куди рухаюсь. Я ж не можу своїй доньці заборонити і сказати: «Знаєш, Стася, я ще сама така молода мати, і взагалі мені 25, а ти мені тут вже онуків намагаєшся підкинути!». Ну, може, я в якихось моментах і схожа на ідіотку, але це, швидше за все, особливості моєї професії. Іноді доводиться робити вигляд, що ти нічого не розумієш, але я насправді все розумію і багато чого знаю. Тому мене нічого вже не лякає.
Читайте також, чому Сніжана Єгорова хоче емігрувати з України в Америку.