У наш час казкотерапія дає людям змогу розвинути самосвідомість, стати самими собою та побудувати особливі довірчі близькі стосунки з навколишніми, а також реалізувати свій творчий потенціал.
На думку тренерів-психологів сучасних київських артцентрів з розвитку особистості, казкотерапія допомогає:
- боротися зі стресом;
- гармонізувати свій внутрішній світ;
- реалізувати творичий потенціал;
- знайти рішення складної проблеми;
- зміцнити силу духу;
- стати добрішим і позитивно сприймати життя.
Сеанс казкотерапії зазвичай відбувається у три етапи:
1. Розслаблення. Це творча дія, пов'язане із заспокоєнням і налаштовуванням на подальший процес написання казки. На цьому етапі клієнтові можуть запропонувати намалювати малюнок, зліпити скульптуру чи зробити колаж. Також психолог може прочитати клієнтові спеціально підібрану казку.
2. Казка. Написання або обговорення казки. Якщо з'являються труднощі при створенні казки, то звучать навідні запитання або історії.
3. Прочитання казки, завершення. Важлива подія — і для автора, і для психолога, після якої клієнт може розповісти про свої почуття, переживання, розкривши суть своєї вигаданої історії, а психолог може дати подальші рекомендації.
Але існують інші моделі занять, наприклад:
1. Обговорення вже існуючої казки;
2. Самостійне написання клієнтом казки;
3. Інсценування, драматизація вже написаної казки — гра в ролях;
4. Творча робота за мотивами казки — клієнтові пропонують обрати роль улюбленого героя та розвинути її далі, тобто вийти за межі казки;
5. Обговорення казки або вигадування нової, як акторів використовуючи ляльок – озвучувати ляльок, грати ними, озвучувати.
При зціленні казкою важливо знати:
1. Сеанс казкотерпії необхідно проводити через якийсь час після ймовірно травматичної ситуації, коли людина заспокоївся та здатна відсторонено глянути на події, в нашому випадку – через призму казкової реальності.
2. «За тридев’ять земель»... Ці слова начебто дають зрозуміти, що така історія могла відбутися де завгодно: може, за океаном, а може, і зовсім поруч. Це залежатиме від того, наскільки близько до себе захочеться сприйняти казкову історію.
3. Щоб людина краще сприймала те, що з нею відбувається в казці, можна придумати ритуал переходу до Вигаданої країни. Одним з елементів такого переходу може стати «перетворення» на будь-якого казкового героя.
4. Спосіб подачі казкового матеріалу вибирають залежно від характеру й особливостей клієнта. Тому можна працювати з уже існуючими казками або запропонувати скласти свою історію, а також розіграти казкові історії в ролях, як додатковий елемент використовуючи костюми, паперових ляльок або маріонеток.