Готи. Це небезпечно?

Але куди дінеться вся ця теорія, коли на порозі домівки замість рідного сина або милої доньки раптом з'являється істота в чорному, з відсутнім поглядом і із незалежним виглядом повідомляє, що воно відтепер – «гот»? Що робити? Щоб ухвалити рішення, треба мати інформацію про те, з чим довелося зіштовхнутися. То хто ж вони, ці таємничі готи?

Із усіх молодіжних угруповань, ця, мабуть, найтаємничіша та навіть найзловісніша. Люди в чорному, з густо підведеними чорним олівцем очима, яскраво-червоними нігтями та безліччю срібних амулетів. Вони легко викликають асоціації з фільмами жахів – зокрема, з тими, що «про вампірів». Недобрий поголос стверджує, що вони люблять проводити ночі на цвинтарях, а їхні розваги зовсім не такі прості. Це – обережний натяк на сатанізм… Самі готи не поспішають розвінчувати міфи про себе, щосили підтягуючи свою зовнішність до образа сумного вампіра та вибираючи собі відповідні до образу імена, поринаючи з головою в містичні книжки. Їхня улюблена музика – рок і метал.

Скрупульозні психологи-практики, аналізуючи виникнення готів як соціальне явище, зуміли простежити зв'язок між цим дітьми та бунтарями-панками, які не дуже давно (порівняно, звісна річ) шокували усіх навколо різнобарвними ірокезами, ланцюгами, рваним одягом, а головне – небажанням жити відповідно до встановлених суспільством правил. І що? Із цієї дивної спільноти, хоч, може, це і дивно, нерідко виростали творчі люди, з власним поглядом на життя, умінням чути порухи своєї душі й жити відповідно до них. Так, не завжди… Дехто так і залишився за цією штучною ширмою. Але хіба доля абсолютно взірцевих комсомольців, які одного разу потонули в чужій неправді, менш сумна? До речі, панки були молоддю без гальм, готи значно спокійніші та миролюбніші. Й оповіді про їхню причетність до традицій сатаністів – не більше, ніж поголос людей, схильних очорняти все незрозуміле.

Але прийняти власну дочку у вигляді вампіра серцю батьків майже не під силу… Бажання «щось робити» позбавляє батьків сну… Треба діяти, але як?! Рецепт, як для цього, так і для всіх інших «відхилень» напрочуд простий: треба почати розмову. Але не з позицій судді та підсудного – це абсолютно тупиковий варіант. Потрібен діалог. А для цього треба мати хоч би мінімум знань із тієї сфери, в яку поринув підліток. Спробуй прочитати кілька книжок із тих, які полюбляє твоя дитина, та поговорити з нею про це. Не виключено, що в чужій тобі ідеології є раціональні зерна, відштовхнувшись від яких, можна вийти на щось більш прийнятне з соціального погляду. Наприклад, спираючись на вже наявний інтерес підростаючої особистості до потойбічного життя, можна спробувати виростити на цьому ґрунті непоганого психолога. Але не звичайного, а, наприклад, фахівця трансперсональної психології. Це порівняно молодий напрям у психології, але в Україні уже є інститути з такими факультетами. Розберися в цьому сама, зроби висновки, а потім запропонуй своєму «дивному» нащадкові книжки на цю тему: а може, перед тобою – геній (або просто висококласний фахівець), котрий просто не знайшов поки що свого шляху? Холодинаміка, холотропне дихання, проблеми перинатальних матриць – от короткий тематичний список того, що могло б зацікавити підростаючу неординарну особистість. Поговори на хвилюючу тебе тему з професійними психологами: звернися, наприклад, до «Галатеї», в цьому центрі вміють дивитися вглиб.

Головне – не залишити дитину наодинці з її проблемами. Адже щось штовхнуло підлітка в цей дивний світ. Що? Цікавість? Самотність? Страх реальності, а звідси – бажання зануритися в таємничий світ потойбіччя? А може, це нездатність протистояти чужому впливу? Знайди розумом або відчуй справжню причину! І починай «танцювати» від неї.

І ще один немаловажний момент: треба якомога швидше зрозуміти, що за люди оточують твою дитину. Знайди спосіб познайомитися з ними. У будь-якій ідеології є свої полюси, тож цілком можливо, що нові друзі твоєї дитини – цілком порядні, просто трохи дивні люди. У цьому випадку можна не вживати екстрених заходів: постався до цього «готизму» як до різновиду підліткової «вітрянки», якою треба перехворіти в цьому віці, щоб у зрілі роки не «наздогнало». Якщо ж твій син або донька потрапили під сильний вплив не дуже порядних людей і втратили при цьому здатність до незалежного судження, вияву власної волі – тут усе значно серйозніше. Шукай спосіб м'яко спрямувати дитину на іншу орбіту – близьку (на далеку просто не вдасться), але іншу. І, швидше за все, допомога психологів просто необхідна!

 

 

Читай також