Епатажний телеведучий та історик моди Олександр Васильєв прилетів до Києва лише на один день з лекцією «Голлівуд і мода». В інтерв'ю для Тochka.net Васильєв розповів, що у моді найближчим часом правитиме мусульманський стиль і чому вважає дизайнера Уляну Сергєєнко дилетанткою.
Ви колись казали, що «домінанта в світі буде, безумовно, мусульманська. Це відіб'ється на одязі вже в найближчому майбутньому». Яким чином?
Всі жінки будуть ходити в хустках на голові, не будуть носити міні, будуть носити довгий одяг і приховувати свою фігуру. А чоловіки будуть робити, як хочуть.
Ви часто даєте оцінку російським і українським жінкам, їх стилю. Як ви вважаєте, наші співвітчизниці виросли в модному плані за останній час?
Дуже сильно! І російські, і українські жінки стали значно краще одягатися, стали доглянутіше. Але стиль у них як і раніше трохи «б'є через край». Вони одягаються, щоб привернути до себе увагу. Європейки так не роблять.
Ви прогнозуєте, що українські жінки в майбутньому будуть ще більше копіювати стиль європейок?
Ні, вони вберуться в хусточки. Навіть нинішні вульгарні жінки будуть у хусточках ходити.
В одному зі своїх інтерв'ю ви говорили: «Команда дизайнерів Dolce&Gabbana вже не гідна обговорення в даний час. Вони - модельєри минулого, цікаві в 1990-ті, 2000-ні. Але не зараз». Кого з сучасних дизайнерів ви відносите до модельєрів майбутнього?
А ви що, з цим не згодні? Вважаєте, вони ще когось цікавлять? Я знаю, що вони дуже багаті, але не думаю, що їхні колекції варті уваги. Думаю, що найбільш значущий дизайнер майбутнього - це Кирило Гасилін. Він з України, ваш харків'янин. Зараз працює в Росії. І всі люди, що люблять моду, вдягаються тільки у нього.
І що ж виділяє Кирила серед інших?
У нього особливий стиль, крій, чуття лінії. Дуже елегантний силует, без надмірностей.
Продовжуючи розмову про російських дизайнерів. Як ви оцінюєте роботу іншої вашої співвітчизниці - Уляни Сергєєнко?
Уляна - не популярний дизайнер, вона просто багата. Вона, як я розумію, дружина багатого чоловіка, а мода для неї - тільки примха, каприз. Жінка, яка ніколи не вчилася крою та шиттю, не може раптом стати дизайнером.
Вона може купити собі Дім моди, може орендувати місце для показів у Парижі, найняти манекенниць. Немає нічого особливого в тому, щоб тиражувати одяг для жінок на утриманні. Мода для Уляни Сергєєнко - не глибоке захоплення, вона одного разу зникне, так само раптово, як і виникла.
Іноді можна почути думку зарубіжних критиків, що роботи українських дизайнерів краще і самобутніше російських, мовляв, у Росії більшість дизайнерів - просто дружини багатих чоловіків.
Правильно, так і є. Це дружини багатих людей і доньки, як, наприклад, Кіра Пластініна. Ці дівчата вважають, що гроші роблять все. Як казахська мільйонерка Гога Ашкеназі, яка купила старовинний французький дім моди Madeleine Vionnet. Вона вважає, що її гроші і та частка смаку, яку вона отримала, поки живе за кордоном, дає їй можливість стати кутюр'є.
Або білоруська манекенниця Ольга Сорокіна, що раптово стала главою старовинного французького модного дому IRFE, який належав свого часу князю Феліксу та Ірині Юсуповим. Всі вони думають, що, не маючи спеціальної освіти, можуть керувати смаками натовпу. Ну, це знак XXI століття, і нічого поганого в цьому немає.
Ви, як історик моди, напевно помічаєте в сучасних колекціях дуже багато запозичень. Як ви до них ставитеся?
Запозичення були завжди, вони почалися в XVIII столітті і відтоді не закінчувалися. Вся мода побудована на запозиченні. Людська фігура не змінюється, не виростають додаткові руки чи ноги, так що все, що можна було придумати, вже придумано.
Але як відрізнити плагіат від цитування?
Це дуже просто. Плагіат - це якщо ви подивилися колекцію в Мілані і на наступний рік зробили в Києві щось подібне. А цитування - коли ви подивилися фільм 1955 і зробили колекцію в цьому стилі, але під новим кутом зору, з сучасними тканинами, кроєм. У моді це дуже схвалюється.
Ви не вважаєте, що значення моди в сучасному світі переоцінене?
Мода зараз відіграє ту ж роль, яку раніше відігравала аристократія. Раніше були бали, куди люди прагнули потрапити і показати свої вбрання. Сьогодні у нас немає аристократії, а цю казку замінив світ моди. Бала немає, але можна піти на показ. Не можна потрапити до короля, але можна сфотографуватися зі знаменитим кутюр'є або манекенницею.
У такому випадку, чи варто так слідувати моді?
Я починаю кожну свою передачу словами «слідувати моді смішно, а не слідувати нерозумно». Звичайно, краще знайти свій власний стиль. А не займатися винятково копіюванням речей.
Вас не ображає, що, незважаючи на 31 книгу, яку ви написали, незважаючи на лекції по всьому світу, більшість людей вас впізнають завдяки участі у програмі «Модний вирок»?
Це ж прекрасно, що хоч якось знають! Прості люди ж книжок не читають, вони варять кашу і дивляться телевізор. Телебачення для них - вікно у світ, це їхня бібліотека, їхній бал. Вони ж не зустрічаються, як я позавчора в Опері Бастилії, на вечорі, присвяченому п'ятиріччю смерті Ів Сен Лорана, з П'єром Берже і Катрін Деньов. Для них це нездійсненна подія, бо туди з вулиці не беруть.