А з іншого – має потребу в самоті, місці, де можна відпочити душею, розумом і тілом. В ідеалі психологічне здоров'я людини має бути на першому місці при влаштуванні соціуму в усьому його різноманітті. Тобто враховувати, наприклад, при проектуванні окремих квартир і цілих міст; тест про вплив на психіку повинні в ідеалі проходити всі рекламні ролики, кіно, новини тощо. Але… Це утопія. І все, що нам залишається, – це так організувати свій особистий дім, квартиру, кімнату, щоб можна було б хоч там давати своїм напруженим нервам бажаний перепочинок. Які ж принципи цього? Найперший принцип – наявність особистої території для кожного члена сім’ї без винятку. Було б просто прекрасно, якби в кожної людини була своя кімната. Особливо потребують цього діти та люди похилого віку. Плюс територія загального користування – кухня, вітальня. Якщо такої можливості немає, постарайся так розпланувати квартиру, щоб у ній було «місце дідуся», наприклад. Це може бути крісло та невеликий столик для його книжок і газет. Звісна річ, що займати це місце можна лише з дозволу власника. У дитини повинен бути зовсім індивідуальний куточок, де зберігаються її іграшки. У підлітка – особистий стіл. «Суверенну територію» можна будувати за допомогою ширм, мобільних перегородок, подіумів, освітлення та візуального зонування. Визначитися з вибором необхідного тобі способу допоможе дизайнер. Ми ж зупинимося на колірному рішенні квартири. Адже правильний вибір кольору – один із найефективніших способів створення емоційного комфорту. Особливо чутливо реагують на це діти. Більшість людей знає, що синій колір вбиває апетит, оранжевий – стимулює, зелений – заспокоює, червоний – активізує. Але це дуже загальні рекомендації. Кращі ж із дизайнерів на додаток до універсальних порад враховують і так звану різнобарвність людей, працюючи на принципах Макса Люшара. Згідно з його теорією, «сині» люди чекають від життя насамперед захищеності й особистої безпеки. Проектуючи своє житло, вони віддадуть перевагу самотності й затишку: маленькі кімнатки, алькови, ніші, низькі стелі, вікна із частим плетінням, м'які натуральні матеріали. «Жовтий» тип – це життєрадісна людина, схожа на сонце. Вона обожнює великі простори: широкі вікна без плетіння, дзеркала, багато скла та блиску. До «зеленого» типу належать люди суворі, серйозні та стурбовані своїм статусом у суспільстві. Вони люблять класику та порядок: високі стелі, парадні меблі, геометричні решітки на дверях і вікнах. Із матеріалів віддають перевагу каменю та металу. Люди ж «червоного» типу часто прагнуть до оригінальних рішень. Це в їхніх будинках з'являються колонади та галереї, це вони замовляють меблі, обтягнуті шкірами екзотичних тварин, і стають власниками лофтів і пентхаусів. На жаль, максимально врахувати уподобання кожної окремої людини в рамках великої сім’ї практично неможливо. Але й повністю відкинути ці факти як незначні – означає позбавити людину можливості нормально відпочивати. Це в кращому разі. У гіршому ж – забезпечити її психіку ще одним випробуванням. А чи варто?