Ми починаємо стосунки. У ліпшому випадку вони розвиваються до якоїсь стадії, але часто просто не складаються. У кожному разі рано чи пізно будь-який зв'язок з іншою людиною руйнується. Але ми так хочемо вірити в кохання. Справжнє. Сильне і всепробачне. І, найголовніше, одне на все життя. Чи можливо це?
У світі тварин моногамія - це, швидше, виняток із правила. Види, які формують стійкі пари, можна перерахувати на пальцях. Це не дивно, адже з біологічної точки зору моногамія не надто ефективна. Самець прагне якомога сильніше поширити свої гени, а для цього він повинен зайнятися сексом з якомога більшою кількістю самок.
Тварини, які об'єднуються всього на один сезон, вже вважаються моногамними. Або ще такі, в яких самець або самка гине після спарювання чи відкладання яєць. Ось це ми розуміємо, надійний союз! Легендарні вовки, лебеді і бобри об'єднуються на кілька років, і тільки в дуже виняткових випадках - на все життя. Для порівняння: гомосексуальність у певному вигляді наявна в поведінці всіх видів тварин. І проте гомосексуальні стосунки ми не схвалюємо, а про моногамні мріємо.
Неупереджені та зовсім неромантичні вчені намагаються пояснити наше прагнення до моногамії соціальними та економічними чинниками. Ми, люди, відрізняємося від тварин зокрема тим, що батьки беруть участь у вихованні потомства.
Найпопулярніша теорія вважає моногамію прагненням чоловіка впевнитися, що нащадок, якого він годує (в переносному сенсі цього слова), одягає, і чию освіту потім буде оплачувати, справді носій його генів. Що не заважає, втім, цьому ж чоловікові залишатися біологічно винятково полігамною істотою і ходити наліво.
Найбільш затятими хранителями міфу про моногамію є, звичайно ж, жінки. Чоловік нічого не втрачає в разі зради. Жінка потенційно може втратити годувальника себе і своєї дитини. Цей страх і змушує її вимагати ексклюзивності у стосунках. Але хіба це актуально в наш час тотальної емансипації? Дилема «кар'єра чи сім'я» вже давно стала атавізмом.
Ми готові брати і перше, і друге. І навіть третє - задоволення позашлюбного сексу. Якщо, звичайно, дозволить вихована на консервативних принципах совість. Джордж Бернард Шоу казав: «Ми плутаємо моногамію і мораль, і ця помилка завдала людській расі більше шкоди, ніж будь-яка інша».
Розмірковуючи про моногамію, ми нерідко підміняємо поняття. Ми вимагаємо біологічної, сексуальної, стовідсоткової вірності. І дуже розчаровуємося, коли наша природа бере своє. Моногамію потрібно розглядати як явище соціальне. З цієї точки зору чоловік або жінка, які після інтрижки на стороні повертаються в сім'ю, вважаються моногамними.