Бережи зір малюка з перших днів його життя!

Відразу після народження малюка його зір налаштований на великі предмети, розташовані на відстані 40-50 см від нього (обличчя мами, яка його годує). На другому тижні немовля починає короткочасно фіксувати погляд. У той момент, коли погляд не зафіксований, очі рухаються без погодженості одне з одним, і виникає враження, що у малюка косоокість. Турбуватися з цього приводу не варто.

На другому–третьому місяці життя дитина вже впізнає маму, а потім і інших близьких людей, реагуючи на їхню появу емоційними проявами. До шостого-восьмого місяця зір дитини дозволяє виділяти на загальному тлі прості геометричні фігури, а з 1 року – і більш складні малюнки.

Очевидне і ймовірне

Майже всі захворювання зорових органів малюка протікають безболісно й без очевидних для неспеціалістів прикмет. Перелік захворювань зору, наявність яких батьки можуть запідозрити у своєї дитини самостійно, доволі малий: це птоз (опущення верхньої повіки), мікро- і макрофтальм (зменшення або збільшення ока відповідно) – прикмети вродженої глаукоми, помутніння роговиці або кришталика («більмо» і «біла зіниця») – вказує на катаракту.

Почервоніння білків очей і повік також свідчить про проблему. Більшість же захворювань зору, що цілком піддаються терапевтичному лікуванню у віці до 7 років й потребують оперативного втручання у більш пізньому віці, може діагностувати лише лікар. Тому до планових візитів до офтальмолога слід поставитися з усією відповідальністю, у жодному разі не відкладай їх.

Здрастуй, лікарю!

Уперше офтальмолог оцінить зір маляти ще в пологовому будинку. Наступного разу відвідаєте лікаря не пізніше ніж у три місяці, потім - у півроку, втретє - у рік. Під час огляду лікар оцінить «справність» зорового апарата малюка за наступними показниками:

- загальний огляд – оцінка руху очей і відкриття-закриття повік, реакція дитини на світло

- визначення за допомогою спеціальної скіаскопічної лінійки наявності короткозорості, далекозорості, астигматизму

- дослідження глибоких середовищ ока й очного дна за допомогою офтальмоскопа і щілинної лампи

Прийшовши до офтальмолога на профілактичний огляд, будьте пильні: простежте за тим, щоб перед обстеженням зору малюку закапали очі спеціальним розчином: він розширить зіницю й дозволить провести обстеження на необхідному рівні. Якщо лікар не робить цього, з'ясуй у нього причину, а ще краще – звернися в спеціалізовану клініку.

Зона підвищеної уваги

Будь особливо уважна до зору дитини, якщо під час вагітності ти перенесла якісь вірусні захворювання або по родинній лінії простежуються які-небудь відхилення в роботі зорових органів. Це стосується як доволі серйозних захворювань (глаукома, катаракта тощо), так і високого ступеня короткозорості або далекозорості.

Пам’ятай, що в ранньому дитинстві зір піддається коректуванню не дуже складними терапевтичними методами. Після 6-7 років, коли дитина піде до школи й зорове навантаження значно зросте, хвороби можуть різко загостритися й навіть «перетекти» з одного свого різновиду в інший Наприклад, залишена «без уваги» косоокість може стати причиною розвитку амбліопії (хвороби «ледачого ока»).

Припустимі порушення

Потрібно знати, що для зору дітей у віці до трьох років далекозорість (у певних межах) є нормою. При перевищенні норми лікар може прописати окуляри, що для однорічного маляти, звісно ж, трохи важко, а від батьків вимагає постійної уваги й чималого терпіння. Але виконання приписання лікаря дуже необхідне для профілактики косоокості й амбліопії.

А от короткозорість у ранньому віці – дуже серйозне попередження про те, що зір малюка повинен перебувати під постійним контролем лікаря.

Косоокість – абсолютна норма до 2-3 місяців, припустима до 6-місячного віку й потребує спеціальної консультації у фахівця після півроку. 

Про колір брязкалець

Згідно з дослідженнями професора Є.І. Ковалевського, «…перша більш-менш виразна реакція на червоні, жовті й зелені кольори з'являється у дитини до першого півріччя її життя». Тому приблизно до 3-х місяців, турбуючись про зір малюка, віддавай перевагу чорно-білим брязкальцям – так немовляті легше побачити відмінності.

Після трьох місяців професор радить: «…гірлянди повинні мати в центрі жовті, оранжеві, червоні й зелені кулі, а кулі з домішкою синього, сині, білі, темні необхідно розташовувати по краях». Відстань між очами малюка й висячими предметами має бути не меншою ніж 30-50 см (близько підвішені іграшки можуть сприяти розвитку косоокості).