Азартні ігри забирають життя людей!

Кілька місяців тому в нашій країні було прийнято Закон «Про заборону ігрового бізнесу в Україні». Але це зовсім не означає, що ігрового бізнесу в Україні більше немає. Відбулася зміна вивісок, не більше: вивіски «Салон ігрових автоматів» змінилися на «Інтерактивний салон».
Суть залишилася колишньою й у кожного підлітка, як і раніше, є шанси захворіти на одну з найпоширеніших і найнебезпечніших хвороб – лудоманію.

Згідно з міжнародною кваліфікацією

Лудоманія (ігроманія) – це захворювання, внесене в десяту міжнародну кваліфікацію психічних розладів під назвою F-63. Це найнебезпечніша хвороба, «виходом» із якої нерідко стає самогубство…

Психіатри б'ють на сполох: за їхніми даними, кожна десята людина, яка спробувала пограти й пережила при цьому ейфорію удачі, згодом здобуває патологічну залежність від гри. За найскромнішими підрахунками, в Україні зараз понад мільйон осіб хворіють на лудоманію.

Небезпека цієї хвороби підкреслюється тим, що заражені нею люди здатні «інфікувати» навколишніх. Привабливість азартної гри для них таке велике, що вони готові поділитися своїм «надбанням» із навколишніми та роблять це доволі успішно.

Група ризику

Психологи стверджують, що ризик стати залежним від азартної гри посилюється через безліч індивідуально-соціальних показників. Основні з них:

 - проблеми в сім’ї,

- особливості характеру,

- вплив рідних, близьких, друзів.

«Інфікування» лудоманією може відбуватися поступово, якщо дитина з раннього дитинства звикає до дорослих, які грають у карти на гроші. Або раптово: якщо дитина стає свідком (або ненавмисним власником) великого виграшу.

Сигнали тривоги

Азартні ігри приваблюють дітей можливістю поринути у світ, позбавлений повсякденних навантажень, стресів, переживань, болю, страхів. Реальне життя здається їм сірим і важким. А в ігровому залі тепло, комфортно та завжди є можливість пережити гострий драйв перемоги або поразки. Май на увазі: поріг від інтересу до залежності зазвичай долається дуже легко.

Задумайся над тим, чим заповнене життя твоєї дитини, якщо вона стала дратівливою, втомленою, млявою, байдужною до подій у сім’ї. Проаналізуй життя дитини, дізнайся, чи не заповнене її життя пристрастю до азартної гри.

Клінічна картина хвороби

Май на увазі, що лудомани рідко зацікавлені в матеріальній вигоді: бажання виграти дуже швидко поступається місцем потребі в сильних емоційних переживаннях. Гра як така повністю охоплює думки та почуття людини.

Стан несамовитості та сильного емоційного напруження в якійсь мірі нагадує стан наркотичного сп'яніння. А короткочасні періоди без гри мають усі ознаки «ломки»: людина стає дратівливою, вкрай агресивною. Негативні емоції, які її переповняють, стають нестерпними, і людина шукає спосіб повернутися туди, де «тепло та затишно».

Згодом свідомість хворої людини зазнає значних змін: з неї поступово вивітрюються всі цінності, крім гри. Людина впадає в так званий ігровий транс, у якого є свої фізичні характеристики: порушення сну, апетиту, ослаблення волі. Загострюється психічна залежність: людина боїться залишитися сам на сам зі своїм патологічним бажанням відчувати драйв азартної гри й вона йде туди, де грають. Чи треба говорити про те, що йде вона туди не з пустими руками? І проблеми з правоохоронними органами – вірні «друзі» лудоманів…


Методи лікування

У цей час в офіційній психіатрії застосовується лише один метод – психотерапевтичний сеанс, під час якого пацієнта вводять у гіпнотичний сон тривалістю близько години. Під час сеансу пацієнтові ставлять низку запитань, відповіді на які дають змогу вирішити, чи піддається людина психотерапевтичному лікуванню.

У разі позитивної відповіді сеанс гіпнозу триває, і підсвідомість людини одержує установку на порятунок від пагубної пристрасті. Якщо людина не піддається психотерапевтичному лікуванню, сеанс гіпнозу переривається і лікар намагається знайти індивідуальний спосіб лікування. На жаль, у більшості випадків ці спроби – марні…

Безсилля офіційної психіатрії породило безліч «ініціатив»: залежність від азартних ігор лікується різними центрами, громадами, церквами. Треба сказати, що їхні спроби часто приносять результат. Чому?


«Сила егрегора – колективної психічної сили», – стверджують дипломовані фахівці. Батьки хворої на лудоманію дитини (та й близькі дорослої людини) готові на все, аби лише позбавити дорогу людину пагубної пристрасті, у буквальному значенні врятувати їй життя. Їх можна зрозуміти, але… Чи не відбувається в цьому випадку банальна зміна пристрастей?


Вибираючи лікувальний центр, громаду тощо, оціни її моральне й інтелектуальне наповнення. Правоохоронні органи попереджають: зцілення від залежності обіцяють і сатаністи…