Емоції і я. Хто головний?

Інколи, постфактум оцінюючи свою поведінку, неабияк дивуєшся: це ж треба бути такою… «розумною». Ну нащо повелася на злісну репліку якоїсь тітки в метро? І завелася у відповідь на зауваження колеги? З якого дива чергове «чудо» у щоденнику сина поливається такою кількістю психічної енергії? Хіба себе не шкода?

Аналізуєш ситуацію, робиш висновки, даєш собі залізну клятву не розкидатися  так нервами і… Емоції знову проривають усі греблі… І невтямки, хто в домі хазяїн? Я чи емоції? Хто ким управляє?

Навчися управляти своїми емоціями, скориставшись одним із пропонованих нами методів:

«Спостерігач»

Зазвичай ми дивимося на життя «з себе». Тобто бачимо навколо все, крім себе, найкращої. І дарма. Навчися дивитися на події наче збоку. Причому на «сцені» повинні перебувати всі учасники «вистави», і ти також. Спостерігай. За людьми, подіями, своїми реакціями на них. Якщо встигнеш підхопити свою емоцію на злеті – одержиш масу задоволення…


На жаль, цей спосіб не такий простий, як здається. Адже негативні емоції на зразок самонавідного знаряддя: б'ють у слабке місце та ніколи не промахуються! «Спостерігача» всередині себе треба виховати, виростити. Але справа варта заходу – приблизно за такою методикою готують людей, які працюють в екстремальних умовах.

«Екран»

Найпоширеніший і загалом найпростіший спосіб. Помісти себе всередину скляного ковпака. Або постав між собою й «агресором» скляний екран. Нехай стріли чужих негативних емоцій, долітаючи до екрана, падають униз, не заподіюючи тобі шкоди.

Цей спосіб доречний при запланованих скандалах у начальства. Викликають на килим? Іди «під ковпаком». Розважайся спостереженням за тим, як отрутні стріли начальникового сарказму падають униз, втрачаючи своє різнобарвне оперення… А ти – невразлива!

До речі, при доганах у начальства не менш дієва й дуля в кишені. А також – мистецьке уявлення його зі спущеними штанами на горщику… Останні рекомендації прекрасно діють для відвертих самодурів. І небезпечні тим, що в запалі самозахисту в потоці спрямованої на тебе критики можна втратити раціональне зерно, а разом із ним – і можливість зробити конструктивні висновки.

Листок емоцій

Не встигла сховатися за «екраном», викликати внутрішнього спостерігача? І чужі негативні емоції міцно осіли у твоїй ніжній душі, терзаючи її ніжну плоть? Не дозволяй їм їсти тебе живцем! Візьми чистий аркуш паперу і намалюй те, що ти відчуваєш.

З яким образом найкраще асоціюється твій гнів, образа, роздратування? Зі старою брудною конячкою? Або кровожерливим драконом? А може, жалюгідним мокрим кошеням? Малюй їх, не переймаючись портретною подібністю! А потім порви! Із жорстокістю, вкладаючи в рухи всю свою образу, гнів, збурювання. І викинь у сміттєвий кошик.

Змий емоцію водою

Ретельно вимий руки після будь-якого негатива. В ідеалі – прийми душ. Уявляй, як потоки води змивають із тебе весь негатив. Ретельно витри руки й постав на негативному переживанні крапку. Усе. Прожито й змито. Живемо далі.