На дітях геніїв природа відпочиває

Дочкам знаменитих красунь не позаздриш, адже їх постійно порівнюють із мамами. І це порівняння дуже часто не на їхню користь: мовляв, у матусь і ноги довші, і носик витонченіший, і очі виразніші. Невже твердження про те, що на дітях геніїв природа відпочиває, вірне й для «геніїв краси»? І природа не поспішає копіювати вродливих мам? Дамо слово історії й науці:

Як робили гарних дітей греки

Як відомо, стародавні греки дуже високо цінували фізичну красу й зачаття гарної дитини було справою честі для кожного поважного чоловіка. Та чоловіки з Греції були не лише великими естетами, а й неабиякими розумниками, тому підходили до цього питання не аби як, а озброївшись досягненнями спеціально винайденої науки – каліпедії.

Постулати цієї науки стверджували, що зачаття красивої дитини можливе лише в дуже гармонійній обстановці – секс заради зачаття суворо відділявся від «пересічного», і роздратований настрій подружжя, стан сп'яніння в момент зачаття були абсолютно неприпустимі. Спальня майбутніх батьків прикрашалася особливо ретельно: картини, статуї, квіти.

Живу музику під час сексу могли собі дозволити аж ніяк не всі греки, та нащадків знатних родин зачинали під чарівні мелодії... Бідному ж класу доводилося задовольнятися статуями Аполлона, Нарциса, Кастору, Полукса, Венери, Геби, Мінерви, встановлених на усіх площах і вулицях. (Погодься, значно краще, ніж бігборди з пилососами й ликами політиків…).

Дуже близькі до культури греків і звичаї середньовічного Азербайджану: заможні родини запрошували в оселю на весь строк вагітності музикантів і поетів, щоб тішити слух. І азербайджанські вчені середньовіччя Махмуд ібн Ільяс, Абульхасан Марагаї та Муртаза Гулу Шамлу підкреслювали сприятливий вплив музики на вагітних жінок.

А Ібн Сіна дає майбутньому батькові такі наставляння: «Під час близькості чоловіку слід радіти й бути в гарному настрої. Він має перебувати в приміщенні, яке йому подобається й увесь час думати про те, що стане батьком [гарного] хлопчика. Він повинен викликати в уяві образи сильних і хоробрих чоловіків, подумки уявити собі фізично розвинену, красиву людину, і лише після цього здійснити близькість» (48, л.306б).

Як бачимо, досвід «виробництва» вродливих людей у людства є. Чималий. Нехай і не молекулярно-обґрунтований, зате багатьма століттями використання підтверджений.

Слово сучасній науці

У 1986 році група американських учених у США розпочала роботу над проектом, що пізніше отримав назву «Геном людини». Це був справді міжнародний проект: над розшифруванням генетичного коду людини в тісному співробітництві працювали вчені практично всіх країн світу. У лютому 2001 року був опублікований перший попередній начерк гена людини. З'ясувалося, що в організм людини успадковує 50-60 тис. генів.

Чи можна з цієї чималої кількості виділити один або кілька генів краси? Учені ставляться до цього завдання доволі скептично, парируючи замовлення філософським запитанням: «А що таке краса?» Форма носа, колір очей, довжина ніг, розмір грудей? Чи їх гармонічна комбінація? А може бути щось невловиме, що одухотворяє навіть найменш примітні обличчя? У кожного народу й у кожного часу свої канони краси, і пошук одного-єдиного, загальнолюдського гена, відповідального за красу, швидше за все, марна справа…

Утім, деякі дані для любителів погратися з Природою вчені все-таки дають. Зі шкільної лави ми знаємо, що гени бувають слабкі - рецесивні, і сильні - домінантні. Ген гблакитноокості – слабкий (рецесивний); ген кароокості – сильний, домінантний. Світле волосся – теж рецесивна ознака. Тобто, якщо один з батьків з темною шевелюрою, а інший - зі світлою, то волосся у нащадка буде темне або середнього відтінку між кольором волосся тата й мами.

Кучерявість – домінантна ознака. Якщо хоча б в одного з батьків волосся в'ється, дитина з великою імовірністю теж буде в кучериках або хоча б із хвилястим волоссям. Але генетика – складна наука, із чималою часткою гумору, що припускає усілякі ситуації. Наприклад, у блакитнооких батьків існує один шанс із чотирьох народити карооку дитину…

Тож грубе «селекційне» втручання у промисел Богів Краси навряд чи можливе. Цілеспрямованих, суто  наукових дослідів із цією метою генетики не проводили. Та непрямим підтвердженням безплідності таких спроб може служити наступна історія.

Як учені геніїв робили

У 1980 році американський учений-генетик Роберт Грекхем за підтримки кількох спонсорів у власній лабораторії затіяв… виробництво геніїв. Близько 200 лауреатів Нобелівської премії здали свою сперму для штучного запліднення жінок, які виявили бажання народити генія. Дивний той факт, що черги за геніальною спермою не було: виявляється, жінки не дуже-то прагнуть мати суперрозумних дітей, віддаючи перед видатним розумом перевагу простому людському щастю й тій же красі…

І, однак, проект відбувся, і за весь час дослідів народилося понад 200 дітей. Але вони нічим не відрізнялися від однолітків... Дорон Блейк був єдиним хлопчиком, який виявляв задатки геніальності. Його IQ дорівнював 180, у 2 роки він умів користуватися комп'ютером, у 5 — читав «Гамлета».

Але журналісти, що розшукали хлопця в пору його юнацтва були шоковані: перед ними стояв хіпі з косячком у зубах… Класичними науками юнак знехтував (хоча до коледжу все-таки вступив), зате окультизму присвячував значну частину свого життя. На жаль, спроба розмножувати геніїв за допомогою пробірки з тріском провалилася…

Серйозно про важливе

Виходить, завдання народження гарної дитини з числа нерозв'язуваних? Не зовсім.

По-перше, завжди можна скористатися досвідом греків і поставитися до зачаття й вагітності з усією відповідальністю. Тим більше, що правильність їхнього досвіду підтверджують і наші прислів'я. Наприклад, «Гарні діти від великого кохання народжуються», «У щасливих батьків – діти-красені» та ін.

По-друге, згідно з дослідженнями вчених з Гельсінкі, масова потворність жінкам не загрожує. (А краса важлива насамперед для жінок). Учені проаналізували дані репродуктивності вродливих жінок і виявилося, що в процесі еволюції жінки стали привабливішими.

Крім того, вчені переглянули фотографії понад 2000 жінок і чоловіків за період у 40 років і дійшли висновку, що в гарних батьків найчастіше народжуються дочки. «Фізична привабливість - це наслідувана риса, яка збільшує шанси народження дочок», - коментує один із вчених. На жаль, Боги Краси до чоловіків не такі прихильні й «Більшість представників сильної статі менш симпатичні, ніж жінки. Їхні зовнішні риси дедалі більше нагадують естетично некрасивих печерних предків», - повідомляють учені.

По-третє, вчені спростовують доволі поширений років 20 тому факт про те, що особливості організму людини на 90% визначаються її генами. Сучасна наука стверджує: не більше, ніж на 30%! Решта – вплив зовнішнього середовища: освіти, способу життя. І «найнеблагополучнішу» стосовно зовнішніх даних генетику завжди можна «виправити» особистими усвідомленими зусиллями. І тисячу разів права Коко Шанель, яка колись вигукнула: «Якщо жінка до 30 років не зуміла стати красунею, значить, вона повна дурепа!»