Малюк, який ледь навчився ходити, довірливо вклав долоньку в сильну руку дорослого й, зворушливо борючись із ожеледдю та власними ногами, відважно тупотить по земній кулі за синичкою. Або кішкою. Аж зненацька спотикається і…
«Не смикай, я тендітний!»
І дорослий, прагнучи вберегти малюка від падіння, різко смикає його за руку догори. Малюк відновлює рівновагу. Здається, що все гаразд, небезпека падіння минула й прогулянку можна продовжити. Але дитина, ридаючи, несподівано втрачає інтерес до всього. Якщо протягом двох-трьох хвилин тобі не вдається повернути їй радісний настрій – не витрачай зусиль марно, постарайся якомога швидше повернутися додому.
Невдало погуляли…
Через півгодини після цієї події дитина все ще плаче і скаржиться на біль у ручці, старанно оберігаючи її від доторків, і навіть користується другою рукою при необхідності змінити положення? Її п’ясть повернена долонею вниз (звичайне положення руки – долонею догори відносно передпліччя)?
Вам слід терміново звернутися до лікаря – швидше за все, в маляти вивих у ліктьовому суглобі. Через кілька годин після травми п’ясть і зап'ястя почнуть набрякати і постановка ліктя на місце стане більш болісною.
Лікар поставить діагноз «вивих за типом «няньчин лікоть», аналізуючи ситуацію, в якій дитина одержала травму й за характерним положенням п’ясті долонею вниз. Але цей вивих можна легко сплутати з ураженням зап'ястя через схожість положень, у якому перебуває п’ясть, тому нерідко лікар дає скерування на рентген.
Як вправляється лікоть
У лікті є два суглоби. Власне ліктьовий суглоб дає змогу згинати передпліччя відносно плеча. Інший суглоб з'єднує дві кістки передпліччя та дає змогу передпліччю обертатися навколо своєї поздовжньої осі. Цей малопомітний суглоб може бути вивихнутий, коли дитина підвертає руку.
Вправляється «няньчин лікоть» так: передпліччя згинають під кутом 90 градусів до плеча, тримаючи руку за передпліччя ближче до ліктя; потім руку швидко повертають долонею догори. Якщо вправляння здійснюється протягом кількох годин після травми, то лунає або відчувається клацання в ділянці ліктя. Це ознака успішного вправляння ліктя. Біль минає, а через кілька хвилин відновлюється рухливість суглоба.
Іноді таке клацання й мимовільне вправляння відбувається під час вкладення руки для виконання рентгенівського знімка. Якщо вправляння відбувається не одразу після травми, а через кілька годин після неї, лікар може порадити протягом кількох днів носити лонгету, щоб забезпечити спокій ушкодженій руці. У цьому випадку рука фіксується в положенні максимального розгинання з долонею, поверненою догори.
Міні-лікар-курс
Будь уважна на процедурі вправляння ліктьового суглоба лікарем, постарайся запам'ятати всі нюанси, не соромся поставити уточнюючі запитання. Річ у тім, що протягом найближчих кількох тижнів імовірність повторення цієї неприємної події дуже велика. І, на жаль, нерідкі випадки, коли вивих «няньчин лікоть» стає звичним, повторюючись доволі часто, допоки малюк не підросте.
Тому буде краще, якщо ти навчишся вправляти лікоть маляті самостійно та робитимеш це одразу ж після травми. Але ти повинна бути абсолютно впевнена, що маєш справу саме з «няньчиним ліктем», а не з ушкодженням п’ясті, наприклад. І процедура вправляння не повинна викликати в тебе боязкості – це може заподіяти малюкові
Профілактичні заходи
Причиною «няньчиного ліктя» може бути не лише незграбне підстрахування дитини від падіння, а й некоректні ігри з нею. Запам'ятай сама та постарайся донести це до старших дітей, які граються з малюком:
– піднімати малюка можна лише за пахви, а не за передпліччя, зап'ястя або п’ясті;
– дитину, яка лише вчиться ходити, не можна повертати за п’ясті або зап'ястя. Цієї умови дуже важливо дотримуватися й у тому випадку, якщо після вивиху не минуло й місяця.
– якщо така травма повторюються доволі часто, треба ретельно проаналізувати умови, в яких відбулася ця неприємна подія (в крихітки може бути індивідуальна «нелюбов» до певних рухів) і постаратися унеможливити їх.