Алергічний дерматит - це захворювання, яке розвивається як відповідна реакція організму на потрапляння випадкового подразника (алергену), такої речовини, на яку в здорової людини агресивної алергічної реакції не розвивається. Шлях проникнення - це найчастіше контакт зі шкірою або слизовою протягом зовсім нетривалого часу.
У цьому випадку йдеться про те, що організм хворого став занадто чутливим, або сенсибілізованим, до певної речовини, яка з моменту початку захворювання стає для конкретного хворого алергеном. Причому сенсибілізація є досить специфічною і розвивається, як правило, тільки від однієї певної речовини або групи подібних за хімічною будовою речовин.
Як правило, алергічний дерматит розвивається повільно. Тому алергія виникає не сьогодні ж після появи змін на шкірі (дерматиту), а після тривалого контакту людини з конкретним алергеном. Алергічна реакція пояснюється активним скупченням лімфоцитів у шкірі. Тому під мікроскопом можна побачити безліч імунних клітин у попередньо взятих пробах для аналізу.
Відзначено, що алергічний дерматит має спадковий характер. Тому, якщо у вашій родині є люди з цим захворюванням, то у вас може бути до нього схильність.
Першою ознакою алергічного дерматиту будуть почервоніння шкіри, припухлість. На місці контакту з алергеном може з'явитися свербіж, а з часом утворюються мокнучі ділянки і виразки. Подальший контакт з алергеном може привести до виникнення екземи.
Для алергічного дерматиту характерне тривале протікання хвороби, а також періоди загострень і одужання (ремісії). При діагностиці алергічного дерматиту фахівцеві важливо виключити інші захворювання зі схожою симптоматикою: токсидермія, екзема.
Загострення алергічного дерматиту - дуже небезпечний період захворювання. У цей час симптоми стають дуже сильно виражені. А при неправильному лікуванні можуть виникнути і ускладнення, наприклад, вторинна бактеріальна інфекція.
Причинами загострення алергічного дерматиту можуть бути:
- стреси;
- перевтома;
- шкідливі звички: алкоголь, куріння;
- переїдання (особливо у дітей);
- контакт з хімічними речовинами.
При погіршенні стану дерматит проявляється не тільки на окремих ділянках шкіри, які контактували з алергеном, а й у вигляді загальної реакції. На шкірі всього тіла з'являються висипання, пухирці, сильне почервоніння.
Визначити речовину-алерген можна за допомогою класичних алергічних проб, якими користуються лікарі-алергологи. При визначенні алергену дуже часто з'ясовується, що стикатися з ним доводиться повсякденно або в продуктах харчування, або в домашнього пилу, або при цвітінні рослин у вигляді пилку.
Лікування алергічного дерматиту проводиться за результатами обстеження. Лікар-алерголог після визначення алергену підбирає індивідуальну ефективну терапію. Для лікування алергічного дерматиту активно використовується місцева і загальна терапія, що знижує вплив алергену (десенсибілізуюча), підбирається гіпоалергенна дієта.
Народне лікування алергічного дерматиту, на відміну від професійного медичного підходу, не призводить до одужання.