Пупкова грижа (umbilicаl hernia) - це такий вид патології, за якого деякі внутрішні органи, такі як частина кишечника, великого caльника виступають за межі черевної стінки через пупкове кільце, утворюючи невелике випинання в зоні пупкa – болюче або безболісне, котре зникає чи зменшується в розмірах при горизонтальному положенні тіла.
Пупкове кільце є невеликим отвором, через яке плід з'єднується з материнським організмом пуповиною (пупковим канатиком). Після того як дитина з'являється на світ, пуповину перев'язують і її залишок пропадає. Через деякий час судини пуповини замінюються сполучною тканиною, отвір пупкового кільця рубцюється і затягується. Стягують і підсилюють кільце і м'язи черевного преса. Для того, щоб м'язи пуповини зміцнилися і заповнилися судини пуповини, потрібен деякий час.
Після народження дитини пупкове кільце досить слабке і не заростає. При малих розмірах кільця пупкова грижа може тільки іноді з'являтися, коли малюк плаче або його щось тривожить. При великих розмірах м'язового кільця постійно помітна припухлість у ділянці області пупка, яка здатна збільшуватися в розмірах під час плачу чи напруження.
При промацуванні ділянки пупка при діагностиці палець промацуватиме «отвір» у черевну порожнину. Таким нехитрим способом можна визначити величину кільця пупка і точні межі грижових воріт. Краями або межею воріт називають ділянку, яка оточує саму пупкову грижу. При великих розмірах м'язового кільця постійно помітна припухлість в ділянці пупка, яка здатна збільшуватися в розмірах під час плачу чи натужування.
Причини виникнення пупкової грижі
У зміцненні ділянки пупкового отвору важлива роль належить черевним м'язам, які додатково стягують кільце. Поки процеси облітерації пупкового кільця ще не завершені, будь-яке збільшення внутрішньочеревного тиску може сприяти виходу петель кишечника, великого сальника і очеревини в припупковий простір. Таким чином відбувається формування пупкової грижі.
Однією з головних причин виникнення служить спадкова слабкість брюшинної фасції, або так звана спадкова слабкість м'язу передньої черевної стінки. Наявність в одного з батьків у дитинстві пупкової грижі підвищує ризик розвитку такої патології у дитини до 70%. Утворенню пупкової грижі у дитячому віці сприяє плач дитини, часті закрепи, газоутворення в кишечнику, недоношеність. Іноді поява грижі збігається з початком ходіння дитини, особливо в тих випадках, коли вона занадто рано приймає вертикальне положення. Схильність до утворення пупкової грижі мають діти з вродженим гіпотиреозом, хворобою Дауна, хворобою Харлера, лактазною недостатністю, дисбактеріозом кишечника, хоча ніякої прямої залежності між цими патологічними станами не виявлено. Всупереч розхожій думці, утворення пупкової грижі ніяк не пов'язано з технікою обробки пуповини.
Думка, що дитяча пупкова грижа може виникнути внаслідок того, що акушерка під час прийняття пологів неправильно відтяла пуповину, і у малюка виникло широке кільце пупка, не має під собою медичного підтвердження. Методика накладення дужки на пупок ніяк не впливає на зміни стану анатомо-фізіологічних особливостей у дітей. Анатомічна слабкість тканини м'язів у ділянці пупка закладається ще внутрішньоутробно.
У дорослому віці до розвитку пупкової грижі можуть приводити ожиріння, наявність післяопераційних рубців, асцит, надсадний кашель, важка фізична праця, травми живота.
У жінок формування пупкової грижі, як правило, відбувається в період вагітності в результаті розтягування пупкового кільця, атрофії навколишніх тканин, зниженні опірності черевної стінки до підвищення внутрішньочеревного тиску.
Переважання пупкових гриж у жінок пояснюється анатомо-фізіологічними особливостями - більш широкою білою лінією живота, ослабленням ділянки пупкового кільця в процесі вагітності та пологів. У дорослих пупкова грижа часто поєднується з в'ялістю живота.
Симптоми пупкової грижі і можливі наслідки
Грижа завжди супроводжується візуальними змінами, які неможливо не помітити навіть на самому початку її появи уважному батькові або дорослій людині, що дбайливо ставиться до свого здоров'я.
- У дорослих
Першими ознаками, ще безболісними, будуть випинання і почервоніння самого пупка. Вправлення не складне і не супроводжується жодними неприємними відчуттями. Нерідко в цьому випадку тканини сальника закупорюють грижовий отвір, зростаються, і грижа припиняє свій подальший розвиток. Ніяких негативних ознак, крім невеликої опуклості пупка, надалі не відзначається.
Якщо грижа збільшується в розмірах, то клінічна картина загострюється. При спробі вправити її самостійно виникають болісні відчуття, зробити це вдається не завжди.
Виявляються характерні тягнучі болі при піднятті важкого чи іншому фізичному навантаженні, пов'язаному з напруженням м'язів черевного преса. Подібні симптоми відчуваються при дефекації, особливо у разі запорів.
Якщо в грижовий мішок потрапив фрагмент кишечника, це призводить до порушення роботи всього шлунково-кишкового тракту.
- У дітей
У здорових малюків пупок трохи виступає над поверхнею живота, у дітей з пупкової грижі пупок виступає значно далі. Якщо пупкове кільце має невеликий розмір, то пупок над животом випинається на 0,5 сантиметрів, і найчастіше кільце закривається протягом декількох тижнів. Якщо пупкове кільце велике в діаметрі, то пупок височить приблизно на один сантиметр, а іноді й більше, отвір закривається протягом одного місяця. Пупкова грижа може бути різних розмірів - від горошини до розміру груші. Якщо діаметр пупкового кільця менше одного з половиною сантиметра, то дефект усувається самостійно, в основному, в віці від трьох до п'яти років. Практично всі діти з малюковою пупковою грижею самостійно одужують.
Але у випадку, якщо дитині виповнилося два роки, а пупкова грижа не зникає, а навпаки, продовжує збільшуватися в розмірах, то необхідне хірургічне втручання. Якщо пупкове кільце має великий діаметр - два і більше сантиметра, то це значить, що самостійно не закриється і потрібно проводити операцію. Якщо пупкова грижа не закривається до п'яти-семи років, то слід так само проводити операцію. У тому випадку, якщо пупкова грижа викликає побоювання, приносить дитині дискомфорт, то операцію можуть провести вже в три-шість місяців. Якщо малюк уже не немовля, то операцію можна провести в будь-який час, коли дитина здорова.
Діагностика пупкової грижі
При підозрі на пупкову грижу обстеження буде проводиться педіатром або хірургом. При огляді лікар звертає увагу на виникнення кулястого випинання в навколопупковій ділянці. Можливе виявлення в ділянці грижі помітних контурів кишкових петель і перистальтики через стоншену шкіру. Пальпація пупкового кільця виявляє дефект черевної стінки, грижової мішок, у який і входить петля кишки і великий сальник. При плачі дитини, напруженні живота грижове випинання збільшується.
У дорослих пацієнтів буває необхідне проведення ендоскопічного і рентгенівського дослідження (герніографії, рентгенографії шлунка, рентгенографії пасажу барію по тонкому кишечнику), яке дозволяє отримати уявлення про вміст грижового мішка, оцінити прохідність кишечника і вираженість спайкового процесу.Необхідна для постановки діагнозу інформація уточнюється при виконанні ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і грижового випинання.
Лікування пупкової грижі
У дітей пупкова грижа з часом може спонтанно зовсім зникнути. Це пов'язано з фізіологічним зміцненням м'язів живота. Тому до 5-річного віку рекомендується спостереження за пупковою грижею. У цей період дуже корисно викладання дітей на животик, тонізуючий масаж передньої черевної стінки, загальний масаж, лікувальна фізкультура, накладення лікувальної лейкопластирної пов'язки на пупок.
Дорослим і дітям старше 5 років з нерегресуючою пупковою грижею показано хірургічне лікування (герніопластика). При пупковій грижі застосовують два типи операцій - герніопластика місцевими тканинами і з використанням сітчастих імплантантів.
Після операції лікар може призначити носіння спеціального бандажа. Дітям бандаж практично не призначають. Він сприяє фіксації передньої черевної стінки, а також хороший для профілактики виникнення ускладнень захворювання. Крім цього, бандаж зменшує больові відчуття після операції.
Операції з видалення пупкових гриж найчастіше переносяться досить легко, а реабілітація після хірургічного втручання триває недовго. Вже через кілька годин хворий здатний вільно ходити. Не виключені несильні післяопераційні болі, котрі швидко проходять самостійно або ж після прийому будь-якого знеболювального. У перші кілька днів потрібні перев'язки швів.
Важливо дотримуватися правильного харчування після операції.
Профілактика у немовлят пупкової грижі
Заходами профілактики пупкової грижі є: запобігання ситуаціям, пов'язаним з напруженням немовляти (надсадному крику і плачу, здуттю живота, закрепам тощо), раціональне годування, профілактичний масаж і гімнастика, спрямовані на зміцнення черевної стінки, лікування дисбактеріозу кишечника, носіння вагітними допологового бандажа. Для усунення надмірного здуття кишечника у дітей маленького віку найбільш ефективним методом є природне годування грудним молоком. Однак пам'ятайте, що мама при цьому мусить дотримуватися дієти.