Варикозне розширення вен (варикозна хвороба) проявляється розширенням і деформацією поверхневих вен ніг, і супроводжується порушенням функції клапанів всередині венозних судин, а потім і застоєм крові в результаті уповільнення її відтоку. Термін «варикоз» походить від латинського varix, varicis - «здуття».
Привид варикозного розширення вен почав нас переслідувати відтоді, як з чотириногих ми перетворилися на двоногих. Це природна реакція організму на прямоходіння: непросто рухатися крові від стопи до паху, чинячи опір силі тяжіння.
Стан, коли вени на ногах зазнають підвищених навантажень і в результаті не справляються з функцією транспортування крові назад до серця вгору, викликається багатьма факторами.
Відомо, що одним з головних факторів є сила тяжіння, яка впливає на всі процеси в організмі людини, в тому числі і на систему кровообігу. Серце є свого роду насосом, який забезпечує постійну циркуляцію крові. На кровопостачання органів, розташованих нижче серця, сила тяжіння діє позитивно. Однак у судинах нижніх кінцівок сила тяжіння діє проти організму. Іноді при вродженій недостатності венозних клапанів або при зниженні тонусу вен сила тяжіння виявляється фактором, що утрудняє кровотік і перешкоджає нормальному поверненню крові до серця. При цьому кров застоюється у венах, призводячи до того, що самі венозні судини деформуються. Такі вени і стають варикозно розширеними.
Зазвичай це вени, що розташовані в ділянці литкових м'язів і на задній поверхні колінних суглобів. Це патологія, що трапляється дуже часто. Як правило, захворювання виникає у жінок у віці від 30 до 60 років з вродженим дефектом венозних клапанів. Венозні клапани - це специфічні структури на внутрішній оболонці вен, від злагодженої роботи яких повністю залежить здоров'я венозних судин. Порушення їх функції призводить до появи зворотного, від серця, руху крові і розвитку варикозу. Розвивається венозний застій, основним наслідком якого є порушення повноцінного постачання нижніх кінцівок киснем і поява симптомів варикозного розширення вен ніг.
До цього захворювання призводять також надмірна маса тіла, погана постава, умови, коли людина змушена тривалий час стояти або сидіти, вагітність. При кожному з цих станів виявляється додатковий тиск на вени, і кровотік у нижніх кінцівках ускладнюється.
Причини розвитку варикозного розширення вен
Причини, що викликають розвиток варикозного розширення вен, формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів ризику і можуть діяти спільно або окремо, приводячи до розвитку патології. Такими причинами є:
- відсутність венозних клапанів, їх пошкодження або спадкові дефекти, внаслідок чого вони не здатні перешкоджати зворотному відтоку крові в нижні кінцівки, який, своєю чергою, зумовлений дією сили тяжіння. Таким чином, вени переповнюються кров'ю і розширюються;
- тривале перебування у вертикальному положенні;
- ожиріння;
- підвищений тиск, який чиниться на вени нижньої половини тіла при напруженні м'язів під час дефекації, при піднятті важкого, вагітності.
А також сюди належить любов до естетики (і, отже, до носіння високих каблуків або тісного одягу) і гормональна контрацепція. І, нарешті, не треба скидати з рахунків генетичну схильність. Крихкість судин цілком можливо отримати у спадок.
Класифікація варикозного розширення вен
За чинниками, що призводять до розвитку захворювання, розрізняють первинне і вторинне варикозне розширення вен на ногах залежно від причин.
Первинний варикоз розвивається при самостійній варикозній хвороби. При варикозній хворобі змінюються в першу чергу поверхневі вени, тоді як глибокі вени мають нормальну будову і функцію. Тривалий час варикозне розширення поверхневих вен виявляється тільки косметичним дефектом, але пізніше, у міру розвитку захворювання, виникають порушення венозного відтоку, внаслідок чого починають з'являтися болісні відчуття в нижніх кінцівках, набряки стоп і гомілок, потемніння шкіри в нижній третині гомілки, запальні зміни і трофічні виразки. Варикозна хвороба є захворюванням, що безперервно прогресує.
Вторинне варикозне розширення вен є ускладненням захворювання глибоких вен і розвивається або в результаті вроджених порушень венозної системи (свищі, вроджені дисплазії тощо), або після перенесеного флеботромбозу. Флеботромбоз - це складний процес утворення тромбу в глибоких магістральних венах нижніх кінцівок, в результаті якого порушується потік крові по глибоких венах. З часом сформований тромб фіксується у вені, в ньому з'являються отвори, через які можливий обмежений потік крові, однак венозні клапани в місці розташування тромбу рубцюються і перестають перешкоджати зворотному току крові. В результаті порушення функції клапанів глибоких вен кров починає рухатися по них вгору-вниз, надходить назад у поверхневі вени і розвивається вторинне варикозне розширення вен. У підсумку створюються сприятливі умови для венозного застою, особливо в найнижчих відділах кінцівки - стопі і гомілці.
Симптоми варикозного розширення вен
Варикозне розширення вен проявляється найчастіше у вигляді косметичного дефекту, на внутрішній поверхні гомілок. Іноді варикозне розширення вен може виявлятися тільки у вигляді венозної павутини, яка утворюється при зміні вен невеликого діаметру на ногах і рідше на обличчі або верхніх кінцівках. Варикозно розширені вени набувають синього або темно-фіолетового кольору, звивистого спрямуваня.
Симптомами варикозного розширення вен також є втома, відчуття важкості, болі ниючого характеру, відчуття печіння та поколювання, пульсування, свербежу, судоми і занепокоєння. Також одним із симптомів може бути поява набряків ніг. У результаті вираженого розширення і деформації варикозних вен розвиватиметься порушення кровопостачання тканин нижніх кінцівок, можуть виникати дефекти шкірних покривів у вигляді потемніння або почервоніння, запалення. У дуже важких випадках і при несвоєчасному зверненні до лікаря в результаті варикозної хвороби відбувається розвиток трофічних виразок.
Діагностика варикозного розширення вен
Діагноз встановлюється на підставі огляду лікарем. Також необхідне опитування щодо відчуттів, щоб уточнити характер болю і обмеження рухів.
Важливим діагностичним критерієм є виконання ряду проб для оцінки функціонального стану поверхневих і глибоких вен.
Можливе проведення ультразвукового допплерографічного дослідження магістральних вен нижніх кінцівок. Метод ультразвукового дослідження дозволяє побачити будову і оцінити функцію вен нижніх кінцівок, а також виявити венозні тромби.
При появі перших симптомів захворювання Вам слід звернутися до лікарів, які займаються захворюваннями судин і зокрема вен (хірург загального профілю, судинний хірург і флеболог), а також при пошкодженні шкірних покривів слід відвідати і дерматолога.
Лікування варикозного розширення вен
Існують кілька загальноприйнятих методів лікування варикозного розширення вен на ногах:
- консервативний (медикаментозний і компресійна терапія);
- хірургічний.
Лікування, яке призначить лікар, залежатиме від ступеня розвитку захворювання. Існує кілька способів лікування залежно від складності ситуації.
Необхідно зміцнити стінки судин. Для цього підходять численні препарати консервативного лікування - венотоніки і мазі. Вони не дають миттєвого полегшення, але при регулярному застосуванні будуть дуже корисні. Одна з найпопулярніших мазей - гепаринова, нею можна користуватися на будь-якій стадії венозної недостатності.
Можливо, буде потрібно стиснути судини. Носіння спеціальних компресійних гольфів і колготок націлене на те, щоб зменшити ширину судин, поліпшити швидкість кровообігу і запобігти набрякам.
Зробити так, щоб не функціонували патологічно змінені судини. Для цього існує кілька хірургічних методів. При склеротерапії вводяться спеціальні препарати, які склерозують (заклеюють) уражені судини і вени. Кровотік у здорових судинах покращується, а з часом кровоносна система відновлюється. При фото- або лазерній коагуляції кровотік у зіпсованих дрібних судинках зупиняють за допомогою спеціального випромінювання. Також можливе видалення варикозно розширеної вени хірургічним шляхом.
Якщо лікар дозволить, можна скористатися засобами народної медицини. Прихильники фітотерапії вважають, що вживання всередину певних трав'яних відварів з часом зведе проблему судинних зірочок нанівець. Ось кілька рецептів.
Настій з сушеної кропиви застосовують при варикозному розширенні вен. Сухе подрібнені листя рослини заливають у термосі 1/2 л крутого окропу, настоюють 30-40 хвилин, проціджують і приймають по 1/3 склянки 3 рази на день через 1 годину після їжі.
Яблучний оцет підвищує згортання крові, відновлює менструальний цикл, сприяє роботі кровоносних судин і утворенню червоних кров'яних кульок. Його використовують при варикозному розширенні вен: ним змазують уражені місця щодня вранці і ввечері, одночасно випиваючи 2-3 склянки води з додаванням 2 чайних ложок оцту в кожну склянку.
Виразки, утворені в результаті варикозного розширення вен, лікують свіжою картоплею. Кашку з натертої картоплини накласти на виразку шаром 1 см. Зверху прикрити кількома шарами марлі на 4-5 годин. Потім кашку замінити новою або змочити марлеву серветку свіжим соком картоплі.
Настоянка квітів білої акації застосовується як зовнішній засіб при тромбофлебіті, а також при радикуліті, ревматизмі, відкладенні солей, ударах. Хворі місця рясно змащувати і розтирати.
Столову ложку шишок хмелю подрібнити, залити 200 мл окропу і нагрівати на водяній бані 15 хвилин. Приймати по склянці 3 рази на день перед їжею. На ділянці ніг з розширеними венами прикладати марлю, змочену відваром хмелю.