Понеділок відкриває масляний тиждень, із нестримними веселощами, танцями, піснями й обов'язковими млинцями. Віруючі ж відмовляються від м'яса й готуються до найсуворішого й найдовшого Великого посту.
Православні традиції
Сирна седмиця або сиропусний тиждень - так називається тиждень перед Великим постом. У цей час не можна їсти м'ясо, але можна вживати рибу та молочні продукти. Цей тиждень суцільний: піст у середу й п'ятницю скасовується.
І все ж головна ідея свята - християнська. Це тиждень примирення з ближніми, прощення образ, підготовка до покаянного шляху до Бога. Цей час потрібно присвятити доброму спілкуванню з ближніми, рідними та друзями. І все ж ніхто не забороняє нам веселитися, а сама церква закликає не втрачати при цьому голову і совість.
У храмах починають проводитися великопісні служби, які закінчуються в останню неділю перед початком Великого посту - Прощену неділю.
Язичництво й народні традиції
Незважаючи на те, що, Масляна має християнську основу, свято це за суттю своєю язичницьке. Ще давні слов'яни пекли млинці - символ сонця й оновлення життя, адже коло - це символ нескінченності.
У народних обрядах збереглося дуже багато язичницьких традицій, крім того, вони завжди пов'язані із сільськогосподарським циклом.
Наприкінці лютого зазвичай телилися корови, і з'являлося багато молока. Було з чого пекти млинці й радувати себе круглими й жовтими сонечками.
На Русі палили багаття й опудала, проганяючи при цьому зиму. Ряджені веселилися цілий день, а ввечері спалювали бридке опудало на багатті.
З цим тижнем пов'язано дуже багато сімейних обрядів.
Понеділок - зустріч. Свекор зі свекрухою відправляли невістку на цілий день, із самого раннього ранку, до батька з матір'ю. Вона мала допомогти по господарству, оскільки увечері свекор зі свекрухою відправлялися в гості до сватів. За поїданням млинців і вирішували, як усі разом проведуть цей тиждень і що робитимуть.
Вівторок - загравання. Починалися вуличні гуляння: будували й брали штурмом крижані фортеці, одягали кумедні маски, вірили, що в іншому обличчі й життя почнеться інше - радісне й благополучне.
Середа - тещині млинці. Тещі запрошували зятів на млинці. Причому не просто на млинці, а влаштовували для них цілий бенкет, а млинців пекли велику кількість, їли їх і з ікрою, і з оселедцем.
Широкий четвер. Апофеоз розгулу: возять опудало на колесі, катаються з крижаних гірок на санках, співають пісні. Традиційно влаштовувалися змагання у силі та спритності, кулачні бої, кінні перегони.
П'ятниця та субота присвячувалися веселощам, млинцям і всіляким розвагам.
Останній день Масляної - Прощена неділя. Немає більше обжерливості, закінчуються веселі гуляння, спалюються останні опудала, розтоплюють крижані гірки. Всі йдуть до церкви і просять одне у одного пробачення.