Учені прорахували кохання!

Прагнення вчених «все полічити» приголомшливе. Їм мало знати відстань до Сонця та між орбітами електронів; склад фарб, якими писав Ван Гог, і кількість «сі» у  музиці Моцарта. Їм подавай глибини серця, але не як м'язу, а як вмістища незбагненного почуття – кохання…

«Учені виміряли кохання!» – повідомляє The Los Angeles Times

Точніше, якість і кількість імпульсів, що «вражають» мозок закоханої людини.

На жаль, одиниці виміру сили кохання офіційно поки що не названі, тому вченим, усупереч своїм переконанням, довелося керуватися аналогіями.

Початок закоханості діє на мозок, як доза кокаїну...

Така аналогія викликає бажання вкотре подякувати природі за її нескінченну мудрість. Адже на стадії першої закоханості більшість людей перебувають не дуже довго, переходячи на наступні рівні.

Утім, як свідчить любовна історія людства, іноді люди «застряють» на цій стадії… Чи не руйнівним, «кокаїновим», впливом на мозок обумовлені численні факти вбивств і самогубств нещасних закоханих, які так і не зуміли перескочити на якісно новий рівень?

Друга стадія кохання – формування емоційних зв'язків між люблячими.

На цій стадії «керують» гормони окситоцин і вазопресин. Щоб гормональна система запрацювала на «підвищених обертах», закоханим достатньо довгого погляду очі в очі, дотику рук, обіймів, статевого акту.

Окситоцин (у чоловіків – вазопресин) – справжній хранитель подружнього кохання.

Учені досліджували гормональний рівень подружжя, закоханого одне в одного через 20 років після весілля. Як з’ясувалося, рівень «гормонів кохання» у їхній крові був незмінно високим. Чому ж у цих людей кохання не переросло у братсько-сестринське, як у більшості жителів планети?


Щасливі в подружньому житті люди «штучно» підтримували вироблення гормонів щастя. Але не фармацевтичними засобами, а… Тими ж довгими поглядами очі в очі, обіймами, регулярним, з постійною новизною та свіжістю, сексом…

То в чому ж новизна відкриття вчених?

Адже все це кожна жінка знає інтуїтивно... Очевидно, у складі дослідницької групи були виключно чоловіки, яким потрібні «залізно-оцифровані» докази існування кохання.

Ні, поети все-таки кращі за вчених! Вони кохають, а не лічать…

А хто більше подобається тобі - "технарі" або "поети"?