Іграшки мов лавина заповнили сьогоднішні дитячі кімнати. Не обмежуючись тільки дитячою, вони займають простір усієї квартири. Потрапляючи в темряві під ноги, пищать і співають, або змушують тихо лаятися батьків, що наступили на детальки конструктора або гострі намистини. Спробуй пробратися в дитячій вночі до дитини. Але дітям потрібні іграшки! А чи так уже потрібні, особливо в такій, уже не завжди контрольованій кількості?
Кожна мама знає, що будь-яка нова іграшка займає дитину найбільше саме своєю новизною. І чим молодша дитина, тим часом, захопленості новою іграшкою менше. Дуже часто вже через півгодини нові ляльки, конструктори і м'які іграшки поповнюють і так щільні ряди ігролому, що лежить рівним шаром на підлозі в дитячій.
Читай: Іграшки для купання
Але нам же не шкода, іграшки це ж так природно! От саме питання природності в дитячих стоїть досить гостро. Дуже помітно особливо по найменшенькими дітьми, що іграшками для них є все. Що це не якийсь певний набір предметів, що чітко підходить під визначення «іграшка». Це і є та незвичайна талановитість найменших вибирати для гри справжні речі. Вони грають всім: водою, травою, одягом, книгою, покривалами, подушками, дверима і підвіконнями, мамою і кішкою. Вони грають світом. Вони грають у все, і для цього їм зовсім не потрібні спеціально зроблені предмети. Іграшки вони винаходять собі самі. Побудований з ковдр будинок і з піску місто, зроблені з листя спідниця і вінок, зліплений з пластиліну театр, з такими ляльками, яких хоче бачити в ньому сама дитина - зовсім інша реальність, ніж яскраво-піщащо-пластмасовий світ сучасних дитячих.
Читай: Вірші для малюків 2 років
Діти повторюють життя за значущими для них дорослими: вони хочуть готувати їжу і створювати собі одяг, будувати будинки і робити їх затишними. Скільки задоволення доставляє саме цей самостійний процес творчості, коли є можливість зробити все самому. Тому дітям так подобається в лісі, на морі, на дачі і в подорожах - там, де вони учасники справжнього життя, а не штучних імітацій його сучасними іграшками, в які так важко додати ще що-небудь своє, в них все і так вже є. Тому іграшки і не є чимось цінним, а тому швидко відправляються в комору або перекочовують до інших господарів.
Читай: Ігри з дитиною на пляжі: чим зайнятися біля води?
Таким «іграшковим перебором» ми самі відволікаємо дітей від творчого сприйняття життя і створюємо дитинству посил певної рафінованості. Ця вивчена штучність потім плавно переростає в іграшкове сприйняття світу, в заміну активного справжнього життя «комп'ютерно-планшетною затишною дитячою» на все життя. Звичайно, все не так однозначно, але це не заважає розвантажити наші дитячі і відкрити в них вікна для свіжого повітря.