Образ затятого холостяка в радянському кінематографі дуже відрізняється від західних «зразків». «Наш» холостяк голодний, з обірваними ґудзиками, жалюгідний, нещасний зануда . «Їхні» холостяки – красені, ловеласи, дотепні, азартні. В оточенні жінок.
В останні роки, щоправда, «полюси» почали зближатися, і слов'янський затятий холостяк майже так само привабливий, як і «імпортний». Зовні… Внутрішній світ затятого холостяка – потемки, в яких, однак, хочеться походити… А ще краще – запалити в цьому «темному царстві» вогник надії. І що більш затятий холостяк, то більше азарту у жінки. Так, сучасні противники вальсу Мендельсона пробуджують у жінці інстинкти амазонок, бажання завоювати, одержати у власність краще…
Які ж прикмети затятого холостяка?
- Якщо йому давно за 30, але його руки так і не пам’ятають «лещат» обручки, а в його записній книжці – переважно жіночі імена. Він любить жінок, але не вважає фату їхньою головною прикрасою…
- затятий холостяк не варить некруті яйця протягом двох годин, а, втомившись, не засинає на холодній підлозі біля пічки. Навпаки, в холодильнику у такого хлопця – багато (за мірками сімейними) делікатесів, постіль завжди чиста (ще б пак! «Робочий інструмент»!), сорочки відпрасовані. Тобто бажання одружитися тому, що «борщу хочеться», йому ніколи не спаде на думку!
Я в цьому домі – головний! Житло затятого холостяка – продовження його портрета. Усе чітко вивірене, все на своєму місці й точно відповідає смакам хазяїна. Думка про те, що інша людина може потіснити своїми смаками й уподобаннями ретельно відбудований інтер'єр, для холостяка нестерпна. «Мій дім – моя фортеця» – це дуже м'яко для такої людини. «Мій дім – це і є Я» – більш точно.
Людина – істота стадна. І затяті холостяки – не виняток. Вони дуже дорожать своїми сімейними зв'язками, але вміють тримати їх на відстані. Племінники? Прекрасно! Але краще – в зоопарку! Батьки? Що може бути дорожче? Але виключно у вихідні або старанно привчені до завчасного стукоту у двері. Тобто потреба в теплі є, але дуже дозована. Причому з його, холостяцької, сторони.
Друзі – добре, а подруги – краще! Справжній затятий холостяк проповідує одне негласне правило, що має силу Закону: щоб зв'язок із жінкою не приніс ненароком зобов'язань, усі романи повинні ділитися на дві категорії: або одноразові пригоди, або тривалий зв'язок, але частота зустрічей при цьому – приблизно раз на три тижні. Це не означає, що сексуальне життя затятого холостяка бідна. Навпаки… Сьогодні – одна, завтра – друга, а рівно через три тижні – «постійна».
Цікава, самодостатня особистість. Саме так найчастіше характеризують психологи затятого холостяка. Багатий внутрішній світ, вміння розважатися самостійно, а за необхідності – і розважити інших на найвищому рівні – типові риси холостяків. Наявність хобі, захоплення спортом, здоровий спосіб життя, цікавість до культури… Усе це притаманно холостякам…
Цікавий портрет вималювався, чи не так? Атож! І дуже багато жінок втрачають голову та роки, борючись із натурою тих, хто органічно проти сімейних стосунків… Іноді жінки перемагають… Але чи щасливі такі сім’ї?
На жаль, більшість психологів стверджують: люди не змінюються…
А чи доводилося тобі зустрічатися із затятими холостяками? І що?..