Результати свого дослідження британські та фінські вчені опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Доктор Марсель Зентнер (Marcel Zentner) із британського університету Йорка та його фінський колега Томас Ерола (Tuomas Eerola) з університету міста Юваскула проводили експеримент за допомогою 120 немовлят. Їх вік становив від 5 місяців до 2 років.
Дітям давали послухати ритмічну музику, бій барабанів, а потім людську мову. Рухи малюків фіксували за допомогою тривимірної технології стеження 3D motion capture.
Виявилося, що ритми барабанів викликають у немовлят сильнішу реакцію, ніж мелодія, а тим паче людська мова. Дітки реагували й на темп. Якщо ритм частішав, то і їхні рухи ставали швидшими.
Цікаво, що чим краще в малят виходило синхронізувати свої рухи з ритмом музики, тим більше вони усміхалися й виражали позитивні емоції.
Висновки вчені зробили такі: в людини є природжений механізм, який дозволяє їй установити зв'язок між рухом і ритмом, який сприймається на слух.