За словами провідних лікарів-онкологів України та представників МОЗ, на 100 тисяч дітей припадає 11-12 випадків захворювання, і менше 60% маленьких українців з успіхом долають всі етапи лікування.
Статистика свідчить про те, що у випадку, коли рак у дитини знаходять на I стадії, її шанси на виживання складають 95%. Але в Україні дитячий рак найчастіше діагностується на III стадії. І шанси дитини на виживання вже не перевищують 50%, констатують медики.
Каті було 11 років, коли дівчинка почала різко худнути. Подруги і однокласники дивувалися і запитували: «А в чому секрет»? Катя і її батьки були впевнені, що це гормональний збій, і дівчинка була спокійна. Їла тістечка і цукерки кілограмами, а вага продовжувала зменшуватися.
Якось Катя під час заняття фізкультурою відчула на видиху пронизливий біль у легенях. Наступного дня дівчинка з мамою стояли під кабінетом флюорографії в поліклініці.
Рентгенолог вискочила до Каті і її мамі з божевільними очима: «Дівчата, пройдіть сюди»! На знімку були розгалуження і вузли в легенях. Дівчинці поставили діагноз «саркоїдоз» і прописали гормональні препарати.
Кілька місяців лікування не дали ніякого ефекту, Каті ставало все гірше. З'явився кашель, задишка, температура. Слабкість була така, що дитина ледь трималася на ногах. Дівчинці влаштували консультацію у професора в інституті пульмонології. Поглянувши на знімки, він сказав: «Вас не від того лікують! При саркоїдозі легені уражаються паралельно і симетрично ».
Озвучив припущення, що це лімфогранулематоз і відправив до Інституту раку на підтвердження діагнозу. Перед біопсією заборонив приймати гормони - і температура в дівчинки почала стрибати до 40 градусів кожні 4 години.
Біопсія показала рак в IV стадії. Відсоток одужання на цій стадії раку наближається до нуля...
Але Катя і її батьки не повірили і вхопилися за думку: «Це лікується, від раку не вмирають».
Коли почався курс лікування, мама практично весь час була з дівчинкою, тому що Катя не могла навіть сама прийняти душ - була така слабкість в ногах. Батьки підтримували настрій дівчинки, трималися, як могли, на оптимістичній ноті.
Після перших 8 блоків хіміотерапії у дівчинки почалася механічна жовтяниця.
Як раз в цей час в Україні з'явилося нове експериментальне лікування, більш інтенсивна і ефективна хіміотерапія. Батькам Каті запропонували перейти на нову версію, вони погодилися.
«Агресивна артилерія» подіяла, і незабаром дівчинка почала одужувати. Температура почала нормалізуватися, Катя стала спілкуватися з сусідами в палаті і з однокласниками по телефону. Весь цей час батьки не читали негативні статті про рак, а постійно дивилися і вмикали дівчинці позитивні, добрі фільми, щоб продовжувати вірити в краще. Вірили, що все налагодиться.
Майже на рік дитина прописалася в лікарняній палаті. Додому відпускали на день-два тільки за умови, що аналізи стабільні. А це траплялося дуже рідко. Гемоглобін тримався дуже низьким. Щоб тримати імунітет на рівні, Каті доводилося їсти таблетки на сніданок, обід і вечерю. Щоб не нудило, їла солоні огірки. Їла не тільки сама, а й підгодовувала сусідок по палаті.
Останні блоки «хімії» виявилися найважчими. Дівчинка стала невиїзною через погані аналізи крові. Але продовжувала шукати привід для маленьких радостей! Якось Катя зайшла в процедурну і почула, що один з пацієнтів просить маму привезти коробку з шоколадними цукерками. Дівчинка подзвонила своїй мамі і теж попросила. З'їла шоколад із задоволенням.
Минуло більше року, перш ніж комп'ютерна томографія показала, що рак здався, і дівчинку виписали. Каті дуже складно було повернутися в колишній графік - знову ходити в школу, ніби нічого не змінилося. Багато однокласників забули дівчинку, і доводилося знову знайомитися і починати спілкуватися. Але бажання жити далі, яке вселяли Каті її батьки, було сильніше.
Минуло вже більше 10 років з тих пір, як Катя перемогла страшну хворобу. Зараз вона вже заміжня, і вони з Іваном, її чоловіком, чекають дитину. Катя змогла побороти страшну хворобу, але їй довелося б винести значно менше, якби правильний діагноз лікарі змогли поставити на більш ранній стадії раку.
28-го листопада в Україні стартувала соціальна ініціатива «Samsung. Надія для дітей», яка покликана привернути увагу громадськості до проблеми дитячої онкології в Україні.
Підвищення рівня настороженості батьків може суттєво змінити ситуацію з дитячою онкологією в Україні, вважають експерти проекту «Samsung. Надія для дітей». Адже статистика свідчить про те, що в разі вчасної постановки діагнозу виживають 7 з 10 дітей, хворих на рак.
Підтримати ініціативу може будь-хто. Для цього необхідно зайти на сайт проекту: http://samsung-nadiya.com.ua і приєднатися. Голос кожного учасника буде конвертований у 8 грн. Зібрані кошти компанія Samsung передасть на закупівлю мобільних сканерів для УЗД-діагностики. Обладнання буде відправлене в дитячі онкологічні відділення регіональних лікарень по всій країні.
На сайті проекту також розміщений інформаційний гід, який був підготовлений на основі даних, наданих провідними українськими медиками в галузі дитячої онкології. Гід розповідає про проблему вчасної діагностики раку у дітей і пояснює батькам, які профілактичні дії можуть знизити шанси захворювання і які симптоми мають стати приводом для негайного звернення до лікаря.
Ініціатива "Samsung. Надія для дітей" проходить за підтримки Міністерства охорони здоров'я України та у партнерстві з благодійною організацією «Фонд Кличків».