Інеса Соболєва працює продюсером українського телеканалу ICTV вже два роки. До цього молода жінка працювала в рекламі і кіно, але зараз її щосили захопила робота на телебаченні. Нещодавно стартував проект "Ранок у великому місті" - ранкове шоу про актуальні питання сучасного суспільства. Цікаво, що формат, за словами продюсера, - це телеверсія соціальної мережі. Інеса Соболєва розповіла tochka.net, яким вона бачить успіх у кар'єрі.
Чи вважаєте ви себе бізнесвумен? Якою вона повинна бути, по-вашому?
Не вважаю, звичайно. Я працювала над багатьма проектами, але у мене ніколи не було метою заробляти багато грошей. У мене недавно був день народження, і на ньому я почула дуже добре побажання: щоб грошей було достатньо. Вважаю, що бізнесвумен - це та жінка, яка ставить перед собою першочерговим завданням, щоб гроші працювали самі на себе і приносили прибуток. Моя позиція така: добре, коли грошей достатньо, і ти не замислюєшся про те, що чогось не можеш собі дозволити.
Норма у кожного різна. Комусь достатньо для обіду хліба з маслом, а іншим потрібно більше.
Так, ми самі визначаємо це. Зараз такий час, що мало кому достатньо того, що він має. Я займаюся тією роботою, яка приносить мені задоволення і достатньо мене забезпечує. Коли стикаєшся з економічною реальністю і починаєш себе обмежувати, то найжахливіше, якщо ти не відчуваєш себе повноцінною людиною. Це сумно.
Назвіть кілька якостей, які допомагають вам ставати сильнішою і успішнішою?
Це внутрішній баланс і розуміння того, що ми всі однакові, хочемо одних і тих же речей: кохати і бути коханими. Важливо пам'ятати про це, коли тебе починає дерти егоїзм, і ти будуєш кар'єру будь-якою ціною. У такі моменти вже і вона стає непотрібною. Я дуже люблю йогу, адже вона дозволяє на все це подивитися зсередини, зупинитися і знайти цей баланс. Найголовніше - це не те, чого ти домігся, а як і з ким ти це зробив. Важливо, хто ще поруч робив проект, і чи підуть ці люди з тобою далі. Звичайно, важливий результат, але люди важливіші за все.
Як розвивається ваш проект "Ранок у великому місті"?
Проект добре розвивається. Хоч рейтинги ростуть не так, як ми б цього хотіли, але зростання є. Це означає, що та форма, темп, тема і віддача імпонують людям. Ми працюємо в дуже складному середовищі. Ранкові шоу - конкурентний простір, тому що кожен великий канал має своє шоу, причому не один десяток років. ICTV запускає шоу вперше за 23 роки. Це для нас "битва престолів". Ми поки тільки намацуємо свою нішу. Нам хочеться бути прогресивними.
"Ранок у великому місті" - це телеверсія соцмереж. Ми верстаємо нашу програму так, як наповнюється ваша френдстрічка на сторінці в соціальній мережі. Намагаємося говорити на ті теми, які на слуху в інтернеті. Найчастіше на телебачення не потрапляють теми з інтернету, тому що це неперевірені чутки. Ми можемо реагувати дуже швидко і оперативно і видавати ті новини, яких, можливо, ніде немає, попередньо перевіривши їх.
Що для вас найприємніше в професії?
Ти робиш щось таке, що людині підніме настрій на весь день. Він почує якусь аналітику, зробить для себе висновки. Таких глядачів може бути до мільйона. Коли ведучі стають перед камерами, а за камерами стоїть ще 15 людина, ти розумієш: "А скільки людей всього нас дивиться". Ти безмірно їм вдячний і повинен постійно щось робити. Можливість щодня реагувати на те, що навколо відбувається - це найцікавіше в телебаченні.
Я до цього працювала в рекламі та кіно. У рекламі величезні технічні можливості, найновіші камери, ти в курсі всіх новинок. По суті, все вибудувано під клієнта, а той не дуже розбирається в цьому. У рекламі фінальне завдання - продати більше товару. Принадність кіно в тому, що є сценарій, і ти працюєш над тим, щоб максимально добре його реалізувати. Є одна проблема: якщо сценарій не дуже хороший, то і за підсумком кіно гарним не вийде.
Телебачення - це максимально живий організм. Сьогодні ми щось зробили, потім подивилися на рейтинги, фокус групи і зрозуміли, що в такому ракурсі людей це не цікавить. Ми можемо постійно тримати руку на пульсі. До нас приходять на співбесіду люди, і ми запитуємо: "Навіщо вам" Ранок "?" Вони відповідають, що не можуть жити без нього. Ти не маєш права щось пропустити, адже через це чогось не впізнають і глядачі. Особливий кайф і адреналін - це прямий ефір. Особливо приємно, що ти робиш новий проект з нуля, коли до цього не було нічого. У нас навіть сайт завалюється від того, як багато людей туди заходить.
Де ви ще працювали до ICTV? Як стали продюсером великого українського каналу?
Я завжди займалася продюсуванням, ще з початку 2000-х років. Працювала більше за десять років на виробництві реклами, сервісних проектах з голландцями, датчанами, французами, росіянами. З росіянами, до речі, найскладніше працювати. Потім у мене було кілька арт-хаусних фільмів: з голландцем Йосом Стеллінгом, з французькими режисерами Енн Вайль і Філіпом Котлярськи.
Після цього познайомилися з Єгором Крутоголовим, ми з ним зробили скетч ком "Путевая страна". Мене запросили в шоу "Машина часу" - це був баттл в танцях, кухні, піснях різних періодів часу, наприклад, шістдесяті проти дев'яностих. Виконавцями були Вахтанг Кікабідзе, Михайло Боярський, Олександр Скляр та інші. Далі ми почали розробляти "Ранок у великому місті". На ICTV я всього 2 роки.
Чого ви не можете собі дозволити в роботі?
Забути або не зробити чогось, тому що якщо ти хочеш отримати результат, то ти несеш за нього відповідальність до останньої крапки.
Чи можливо для вас повноцінно поєднувати роботу і особисте життя?
Я мама двох дітей, і в мене все виходить. Дві наших бабусі дозволяють мені відчувати себе вільною і займатися тим, що я люблю. У нас були і няні, вони допомагали у свій час, але у них були свої сім'ї, і їм о 6-7 вечора потрібно було йти. Для бабусь же це все життя. Моя мама спочатку пручалася, але потім вона навіть брала декрет з моїм старшим сином замість мене.
Як ви відпочиваєте від роботи? Чи вистачає часу?
Безумовно, так. Я навіть своїм хлопцям та дівчатам кажу: "Якщо ти засиджуєшся до 11-12 вечора, то сам, дурень, винен". Це не показник того, що ти хороший співробітник. Якщо не перемикатися, що сама ж робота і страждає. Ще я займаюся йогою і танцями, і ми живемо за містом вже 10 років, також люблю садити квіти. З дітьми на вулиці такий кайф гуляти!
У чому ваш секрет успіху?
Найголовніше - це віддаватися на 100% і вірити в те, що робиш. Якщо у тебе роман з твоїм проектом, то все виходить.
У вас за кадром і в ньому панує дуже позитивна атмосфера. Чи легко було досягти такого взаєморозуміння? Можливо, на це вплинув вибір команди?
Ми проводили співбесіди з величезною кількістю людей, гідних і цікавих. Сумнівів у тому, кого брати, практично не було, адже ми знали, кого шукаємо. Для мене головне, щоб людина любила роботу більше за себе. Я не люблю нескінченне самолюбування, а на телебаченні для цього є великі можливості. Коли люди приходять на співбесіду, то думають, що можуть створити той образ, який їм хочеться. Це не так. Важливо запитати, чого саме хоче людина, і від однієї відповіді стає все зрозуміло.
Думати, аналізувати і вчитися. Треба розуміти, чого ти хочеш, розуміти свої можливості й оцінювати сильні сторони. Практиканти приходять і кажуть, що хочуть бути ведучими. Телебачення - це не картинка з людиною, що говорить. У нас в кадрі троє людей, а за кадром - близько сорока. Ось телебачення.
Якщо багато хто тільки приходить на телебачення і відразу хоче бути ведучим - треба про це забути, тому що це утопія. Проходить ера "голів, що розмовляють". Ведучі у нас не працюють з суфлерами. Вони самі вирішують, як подати інформацію і в якому ракурсі, а це 2 години прямого ефіру. Якщо хтось на співбесіді на запитання: "Про що ви хочете писати" відповідає: "Я людина широкого профілю", - то ми не продовжимо з таким спілкування.
На якому місці в ваших життєвих пріоритетах знаходиться робота?
Зараз я, звичайно, приділяю більше часу роботі, адже ми тільки-тільки стартували. Я не хочу і не люблю складати топ-рейтинги. Якщо трудоголік втрачає роботу, то не знає, що робити далі, адже нічого іншого він не вміє. Важливо розуміти, що робота - це не весь ти. Така моя позиція.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net