Tochka.net і forbeswoman вирішили поцікавитися, на що найчастіше скаржаться співробітники різних компаній. Своєю думкою з нами поділилася бізнес-тренер Діана Кебас.
Зазвичай ми не любимо, коли скаржаться. Але іноді людям просто хочеться, щоб їх хтось почув. Як бізнес-тренер, я постійно спілкуюся як з керівниками, так і зі співробітниками різних компаній. Мудрі керівники щиро цікавляться, на що скаржаться їхні співробітники, що їх турбує, про що переживають. Хочу поділитися кількома типовими скаргами, почутими під час проведення бізнес-тренінгів.
1. «А поговорити? У нас так не заведено!»
В одній великій торгово-промислової компанії з приходом нового шефа стало нормою проводити наради по 4-5 годин поспіль. «Працювати ніколи, - скаржився один із співробітників. - Переливаємо з пустого в порожнє, і до цього розпорядження наприкінці занести звіт». Крім втоми накопичується роздратування, падає мотивація. А в іншій організації замовник попросив: «... І поясніть їм, що потрібно готуватися до нарад і презентацій, а не бекати й мекати. Навчіть структурувати інформацію і виражатися коротко і ясно». І цього він намагався добитися не від рядових співробітників, а від топ-менеджерів. Так, може, затяжні наради і відбуваються через погану підготовку учасників?
2. «Здогадайся сам»
Одного разу я отримала лист від менеджера проекту: «Прохання бронювати квитки на проект на початку серпня». Справа була на початку липня. Через тиждень приходить питання: чому ми ще не викупили квитки. Виявилося, що всі учасники проекту прочитали однаково: купити на початку серпня. А насправді мався на увазі проект, який проходитиме на початку серпня. Ми схильні діяти, виходячи з свого сприйняття, хоча і припускаємо варіант іншого прочитання. І в цілому, чия це відповідальність? Більшість працівників вважає, що винен керівник. І тільки після дискусії визнають, що могли уточнити або прояснити. І зізнаються також, що рідко це роблять. На управлінських тренінгах менеджери одностайно визнають, що саме керівник відповідає за результат комунікації.
3. «А де всі? Додому? А працювати?»
Зміни корпоративної культури інколи захоплюють і територію часу. Одна моя подруга, фінансовий директор великої компанії, нещодавно поскаржилася: новий шеф - трудоголік, сова за біологічними ритмами, висловив своє невдоволення, коли о 18.00 всі співробітники почали збирати речі і роз'їжджатися по домівках. Він прийшов з організації, де нормою було йти додому після восьмої, а о дев'ятій ранку вже бути на роботі. І раніше шефа ніхто не йшов. Деякі колеги моєї подруги відкрито висловили свою незгоду, інші почали складати резюме. Адже раніше все було по-іншому. Колишній шеф був упевнений: «Хто не завершив роботу до шести - погано планує свій час».
4. «А у відповідь - тиша»
Під час кава-паузи учасниця тренінгу з мотивації розповідає: «Часом мені доводиться виконувати роботу за когось із хворих колег або засиджуватися із запізнілим клієнтом. Я жодного разу не чула подяку на свою адресу, ні від свого керівника, ні від вищестоящого. Дуже прикро...» Відсутність подяки призводить до суб'єктивного відчуття незначущості як самої людини, так і роботи, яку вона виконує, що в свою чергу веде до зниження мотивації і звільнення раніше лояльних співробітників. Так само як і відсутність зворотного зв'язку. Часом чую такі коментарі: «Я керівнику надав звіт, а у відповідь - тиша. А я не зрозумію, чи добре, чи погано, може, взагалі не отримав його, або не потрібен був зовсім цей звіт». І шеф, напевно, має свої причини для мовчання, але суб'єктивні відчуття людини від цього не змінюються.
5. «Навіть не запитав!»
HR-директор виробничої компанії зіткнулася з несподіваною ситуацією і хотіла швидше поділитися своїми емоціями. Один з ключових співробітників приходить із заявою на звільнення. Вона телефонує його безпосередньому керівникові з питанням, мовляв, знаєш, що твій співробітник звільняється? Відповідь ствердна. «А чому?» - цікавиться вона. «Не знаю...» - чує у відповідь. «Ти уявляєш, він навіть не запитав свого підлеглого, чому той звільняється?!» - жахається HR. Не завжди керівники замислюються, як складно знайти потрібну людину на ринку праці. А якби запитав? Може, він би залишився? Шанси є завжди. Так, в іншій компанії вигоряючий бухгалтер на питання HRа, чим би він бажав зайнятися, відповів що йому цікавий маркетинг і брендинг. Несподівано! І зараз він працює в тій же структурі на позиції бренд-менеджера. А якби не запитали? І бухгалтера би втратили, і класного бренд-менеджера не отримали.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
Forbeswoman - все для жіночої цікавості