Сайт tochka.net разом з Forbeswoman і коучем Анжелою Ястреб розкажуть тобі, що таке натхнення і як його привернути.
Всім нам добре знайомі ситуації, коли є зобов'язання і готовність виконати якусь творчу роботу, але немає того "чарівного" стану, в якому справи як би робляться самі собою, немає настрою, який би легко і невимушено допоміг увійти в потік творчості і злетіти. Ти ніби бродиш у темноті, ніби шукаєш чорну кішку в темній кімнаті, ти відчуваєш, ти знаєш, що вона є, але знайти її не виходить.
Натхнення − це момент, коли ти перестаєш бути обивателем, момент, коли ти стаєш творцем. Немає більшої удачі, ніж натхнення. Натхнення солодке, переживши його одного разу, забути неможливо, але чекати його − безперспективне заняття.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
І хоча кожен раз, коли необхідно шукати натхнення, не схожий на попередній, все ж можна знайти деякі закономірності:
- Натхнення ніколи не буває безпредметним і безцільним, воно завжди пов'язане з вирішенням конкретної задачі, з досягненням певної мети.
Для того щоб ядерна реакція всередині була запущена, зовні повинен бути орієнтир, енергоємне завдання, мета, виклик, які здолають інерцію, і ти знову "проб'єш свою стелю". Складне і енергоємне завдання або мета − твердий горішок, каверзний, складний, хитромудрий, важкий і головоломний, це приз, якась "енергетична капсула", ядро, яке і дістається переможцю.
- І тут ми переходимо до, мабуть, головного запитання: "А яке твоє ставлення до цього завдання/цілі?".
Навіщо тобі її вирішувати, навіщо досягати мети? На що ти розраховуєш, чого очікуєш, на що сподіваєшся, коли це завдання буде вирішено, а мета досягнута? Заради кого або чого ти звалюєш на себе цю працю? Зізнайтеся собі чесно: це завдання/мета − засіб отримати щось більше, важливе, значуще від інших? Або не втратити те, що вже є? Які почуття "рулять" твоїм сприйняттям, коли ти думаєш про мету/завдання? Думки про що радують тебе більше: про процес чи про результат?
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
На Олімпіаду в Токіо в 1964 році Валерій Брумель прилетів у нересурсному стані, так як увесь рік ганявся за світовим рекордом − за результатом, за успіхом, за славою, визнанням і грошима, але не тільки нічого не досяг, а втратив навіть те, що мав. Суперники не сумнівалися в його провалі. На висоті, яку Брумель раніше брав мало не з місця, він завалює планку, друга спроба − і те ж саме. Залишається остання спроба. І тут до Брумеля підходить колега по команді і між іншим каже: "Ану, Валеро, покажи їм, як потрібно стрибати по-справжньому, легко і красиво". Іншими словами, пропонує забути про мету, результат, успіх і думати тільки про техніку і красу. І сталося диво: Брумель миттєво перелаштувався і взяв не тільки цю висоту, але й усі наступні теж. І став Олімпійським чемпіоном.
- Душевний дискомфорт, або де шукати задачу. Задачу ти повинна знайти сама в собі. Зазвичай шукають зовні і не вгадують.
Творець шукає всередині, задача народжується з його незадоволеності, з дискомфорту, протесту, невдоволення і навіть роздратування, з бажання пізнати себе, випробувати і перевірити себе, дійти до самої суті себе, він шукає свободу (себе), знання (не плутати з інформацією), сенс. І джерелом всієї цієї складної гами почуттів є він сам, непізнані грані внутрішнього буття. Потім він все матеріалізує: почуття в думку, думку в матерію.
Для обивателя джерело завжди зовні − люди чи обставини, неважливо, тільки "вони" змушують його рухатися, розвиватися, ворушитися, рости, але ніколи творити; виживати, але не жити. Інші − це окуляри, через які він бачить світ, єдині двері, які він безпомилково знаходить, опинившись перед безліччю дверей.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Знайдене в собі завдання/мета змушує творця займатися собою, і він, діючи, вирішуючи завдання, створюючи нове, переживає власні почуття. Обиватель насолоджується чужими і не знає про це. Неможливо уявити, щоб він добровільно проколов свою веселкову кульку. Або можна?
- Рівень твоїх досягнень залежить тільки від тебе самого.
Взаємини між вашими віруваннями і породжують вашу реальність. Які твої вимоги до життя? Важливо осмислювати і розуміти ключову істину: рівень твоїх вимог − це не ти справжній, це те, що ти про себе думаєш, або вважаєш, що так про себе думаєш, повіривши ситуації, в якій існуєш і від якої залежиш, повіривши думці інших, повіривши своїм як удачам, так і невдачам, це твоя манера жити, це твоя звичка діяти. Це міраж, прокинься.
Усвідом і сформулюй своє завдання/мету, дозволь собі зрозуміти її сенс і знайти в собі її життєдайний вогонь. Нехай вас супроводжує кураж, достатній, щоб навчитися діяти незважаючи на інших, і нехай вам дістане мужності дійди до кінця. Життя − це процес.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
Forbeswoman − все для жіночої цікавості