За кожним успішним чоловіком стоїть любляча жінка. Ця істина не втрачає своєї актуальності і донині. Редакція tochka.net в день народження Марини Владі розповість тобі історію її кохання з Володимиром Висоцьким.
Хтось каже, що любов Висоцького і Владі була великою і щирою, хтось акцентує увагу на вчинках і коментарях Владі після смерті поета, які нібито підтверджують зворотне. Про це можна довго сперечатися, ми сподіваємося, що наш матеріал надихне тебе до більш детального вивчення біографії і творчості Володимира Висоцького в майбутньому. Зараз хочемо згадати знакові моменти життя цього тандему.
У Володимира Семеновича дійсно склалася досить непроста доля: вона була сповнена злетів і падінь, надій і розчарувань. Висоцький завжди був оточений жіночою увагою, і не з чуток знав, що таке любов:
Я дышу, и значит – я люблю! Я люблю, и значит – я живу!
"Чаклунка"
Фільм "Чаклунка" приніс 17-річній Марині Владі велику популярність. Як і багатьох чоловіків, Владі підкорила Висоцького. У 1965 році Висоцький дізнається, що вона приїхала до Москви, і намагається з нею зустрітися, але безуспішно.
Зустріч на Таганці
У 1967 році Володимир Висоцький грав у театрі на Таганці. Він грав роль Хлопуші у виставі "Пугачов". У партері, серед глядачів, сиділа і французька актриса російського походження, Марина Владі. На той момент Владі багато чула про актора і барда Висоцького і, приїхавши до Росії, спеціально прийшла на виставу за його участю. Акторський потенціал Володимира справив на неї величезне враження. Французька актриса аплодує Висоцькому стоячи і приймає запрошення повечеряти в ресторані з учасниками вистави.
Знайомство
У людині, що підійшла до столика, вона не відразу визнала ту яскраву особистість, яка була на сцені. У звичайному житті Володимир виявився нижчим на зріст, скромно одягненим, а на втомленому обличчі блищали лиш очі. Весь вечір він не зводив з актриси погляду. Пізніше зізнався, що "Чаклунка" потрясла його, взяв Марину за руку і зізнався їй у коханні...
Шлюб
У грудні 1970 року Марина і Володимир офіційно зареєстрували шлюб. На той момент на двох у них було шість шлюбів і п'ятеро дітей. Кажуть, пильна співробітниця РАГСу тоді мало не зіпсувала шлюб Висоцького і Владі, влаштувавши справжній допит, чи впевнені вони у своїх почуттях...
Медовий місяць
У весільну подорож пара вирушила на теплоході, капітан – шанувальник Володимира знайшов для молодят кращу каюту. Парі подавали краще грузинське вино і морські делікатеси. Медовий місяць залишиться в їхній пам'яті найсолодкими і щасливими днями за весь 12-річний роман, хоча через шість років їх чекає подорож по всьому світу.
"Куда мне до нее – она была в Париже"
Владі і Висоцький довгий час жили на дві країни. Була "залізна завіса". Спочатку Владі приїжджала до Росії як туристка, гостя за запрошенням, тимчасовим проживанням, дружина з незакріпленим місцем проживання, потім – із закріпленим. Зрештою, вищі інстанції прихильно прийняли союз Висоцького і Владі, хоча і не поспішали випускати актора з країни. Актриса показала поетові Європу, Америку. На Заході вийшло кілька платівок Висоцького.
Любов все стерпить, все пробачить
Марина привозила Володимиру з Парижа абсолютно все – від джинсів, які він дуже любив, до меблів і побутової техніки для його заміського будинку. Саме завдяки Владі він мав можливість часто бувати за кордоном – нечувана розкіш для радянської людини... Варто окремо підкреслити, що Марина Владі настільки любила Висоцького, що прощала йому численні романи і миттєві захоплення.
Янгол-Охоронець у плоті
Пристрасть Володимира до шкідливих звичок Марина помітила ще в перші дні знайомства. Володимир "запивав" свою невпевненість, невизнаний статус поета, вірші якого так і не були офіційно опубліковані за його життя. Завжди дружина приходила до нього на допомогу: привозила його з квартир, де він з так званими друзями напивався до непробудного стану, змушувала лікарів боротися за кожен його подих, коли вони відмовлялися від безперспективного хворого. Хтось навіть називав Владі "Янголом-Охоронцем" Висоцького. Але все ж її спроби виявилися марними:
4 година ранку 25 липня я прокидаюся в поту, запалюю світло, сідаю на ліжко. На подушці червоний слід. Я розчавила величезного комара. Я, не відриваючись, дивлюся на подушку, мене немов зачарувала це яскрава пляма. Дзвонить телефон, я знаю, що почую не твій голос: "Володя помер". От і все. Два коротких слова, сказаних незнайомим голосом.
Я жив, тобой и Господом храним
Після похорону Марина знаходить в архівах Висоцького телеграму, яку за життя обіцяв їй вислати в Париж, але так цього і не зробив:
...Мне меньше полувека – сорок с лишним –
Я жив, тобой и Господом храним.
Мне есть, что спеть, представ перед Всевышним,
Мне есть, чем оправдаться перед ним.
Також слухай пісню "Так дымно, что в зеркале нет отраженья" у виконанні Марини Владі:
Всі найактуальніші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net