Чому чоловіки зраджують?

- Щиро кажучи, коли при мені всерйоз починають розмову про чоловічу полігамію, я починаю нервувати. Я не розумію, про кого ми говоримо: про тварин, які не в змозі впоратися зі своїми інстинктами чи все-таки про істоту розумну?

Утім, попри весь особистий біль, який мені принесла ця «полігамія», й образу за тих моїх подруг, яких «невинний загул» чоловіків штовхав у такі безодні страждання, які вам, любі «полігами», і не снилися, я все-таки можу допустити, що жіноча сексуальність і чоловіча – «дві великі різниці», як кажуть в Одесі. Можливо, у чоловіків поклик плоті такий сильний, що вони справді втрачають розум?

Запитаймо про це у Андрія Сергєєва чоловіка, в житті якого, напевно, таке траплялося…


-  Андрію, пролий, будь ласка, світло на сам механізм чоловічої зради. А може, зрозуміємо.

- Що стосується «поклику плоті», тут я нічого сказати не можу. Я знаю, що відчуває чоловік, який хоче жінку, але через зрозумілі причини не можу порівняти інтенсивність цього почуття з жіночими відчуттями.
Я знаю, що більшість жінок дуже важко переживає зраду. І від усього серця раджу: не треба так страждати! Сам факт фізичної близькості з іншою не має того величезного значення, яке надають цьому жінки.

- Отже, все-таки тварини…

- Так, брудні такі тварини… Мерзенні, огидні…

- Ти ще посмійся!.. Ще щось про сам механізм скажеш?

- Не механізм, а сутність. Дівчата, зрозумійте: зрада для чоловіка – значно простіша річ, ніж для жінки. Чоловік із самого початку ставиться до цього факту інакше. Для нас важливо не те, з ким ми спимо, а з ким прокидаємося (про це дуже класно написано в Мілана Кундери в «Невыносимой легкости бытия»).

Для чоловіка значно важливіше, з ким він залишається духовно. І тут джерело «докорів сумління». Якщо факту духовної зради не було, лише фізіологія, ми зовсім щиро не можемо прийняти серйозного прочухана за «перепихон на стороні».

Серйозна сімейна сварка в цьому випадку для чоловіка - просто данина моралі, яку він не розділяє.

Згадується чудовий радянський комедійний фільм «Сім'янин» із Ніконенком у головній  ролі. У водія-далекобійника на всіх зупинках його маршруту є повноцінні сім’ї з дружинами, дітьми, налагодженим побутом, зобов'язаннями. І цей  «сім'янин» навчає свого молодого гуляку-напарника того, що у мужика обов'язково повинна бути сім’я. А так, як він, молодий і зелений, – щоб просто розважитися, – так не можна.

Оце і є, якщо хочете, типова психологія сімейного чоловіка, який усі випадкові зв'язки сприймає легко. І вибір, із ким залишитися, перед ним ніколи не стоїть – звісна річ, із «берегинею вогнища». Мало того, отаким диким (на жіночий погляд) чином, йому іноді хочеться переконатися в тому, що його КОРОЛЕВА все-таки найкраща!


А про еволюційні корені такої поведінки чоловіка я взагалі не розповідатиму.
Дами, любі, зрозумійте, секс як такий для чоловіка – цілком механічний процес. Він не забарвлений так яскраво, як у жінок, можливо, тому чоловік і удавати так, як жінка не вміє. 

- Що ти маєш на увазі під словом «удавати»? Ти хочеш сказати, що чоловік у сексі більш щирий, ніж жінка? Тобто? Не втямлю…

- Так і думав чомусь, що не второпаєш. Йдеться про те, що якщо чоловік справді розчарувався у своїй супутниці життя, то приховати він цього не зможе навіть і без сексу на стороні, він їй уже зрадив де-юре (як в Оруелла – «злочин у думках»). А секс, якщо він і відбудеться, що зовсім не обов'язково, буде лише зрадою де-факто. Жінка ж зі своїм природним умінням удавати може прожити, зраджуючи, все життя. І навіть бути при цьому щасливою.

- Залишу без коментарів останнє зауваження: це виходить за рамки статті. Ходімо далі. Скажи, а чи можна передбачити чоловічу зраду? Тобто чи існують чинники, що штовхають його на цю слизьку доріжку?

- Авжеж. Щоправда, не знаю, наскільки ці чинники роблять чоловіка передбачуваним із погляду зради… Ось найпоширеніші сценарії зрад:
Пункт А): зрада з «п'яних очей». Це відбувається, як правило, один раз. Після такого «перепихону» чоловік щиро кається, критикує себе, відчуває почуття вини.

Така зрада в міцних сім’ях майже завжди прощається.

- Ага, щоб знову і знову на ті самі граблі… Боже, які ж ви все-таки…

- Далі розповідати? Чи збігати по індивідуальні засоби захисту?

- Та кажи вже!..

- Пункт Б): Зрада усвідомлена: з бажання помститися за те, що йому дають мало сексу. Загалом це почуття родом ще з дитинства, десь «із захованого варення». Це доволі небезпечний для сім’ї варіант: «епізод» може повторитися, якщо подружжя не вирішило проблеми. Іноді за мовчазною (або абсолютно відкритою) згоді сторін дружина свідомо дає чоловікові можливість мати секс на стороні. Але «тільки в однієї та перевіреної».

- Хотіла б я знати, як спиться такій дружині, що їй сниться, поки чоловік «за згодою сторін»…

- Я знаю такі пари. Запевняю тебе, спокійно спиться. Це «звільнення» сприймається вже не як зрада, а як терапія із метою втихомирити жеребця.

- Не ображай коней! Для вас еволюція у тваринному світі прототипу ще не вигадала…

- Пункт В? Чи будеш злитися?

- Розповідай далі!

- Пункт В): більш ніж усвідомлена зрада. Відбувається у випадку, коли подружній обов’язок стає просто формальним «зобов’язанням». Такі стосунки можуть влаштовувати обох, оскільки в неї теж цілком можливий роман на стороні. І може отруювати життя обом у випадку спроб ігнорувати (замаскувати) проблему. У цьому випадку винні обоє. Happy end буває рідко, незалежно від пробачення-непробачення. Адже справа не в зраді як такій, усі значно глибше.

Є ще варіант Г) – тривала розлука, коли природа «бере своє».

І зовсім уже клінічний пункт Д), коли «тягне на подвиги» і зрада відбувається мало не на власному весіллі. Але тут уже жінка повинна вирішити, чи готова вона до такого життя. Про «манери» коханого вона, як правило, знає задовго до заміжжя…

- Чи потребуєте ви пробачення? Чи це просто формальність, і горбатого…

- Пробачення – справа тонка. Питання в тому, а чи справді пробачили? Чи удали, що пробачили, а потім ще багато разів нагадають? Щоб пробачити, треба зрозуміти та прийняти. Чи багато жінок здатні на це?

- Ой, ну тільки про жінок не треба! Останнє запитання. Я нещодавно в одній книжці прочитала: «Якщо він тобі зрадив, це зовсім не означає, що він тебе не кохає. Але це означає, що він тебе не поважає». Згодна на всі сто. І все-таки прошу коментар у чоловіка.

- Автор книжки тільки підтвердив твою власну думку і не більше. Але в більшості випадків подібні «афоризми» – це тільки гарні обгортки зі слів і все. Наприклад: «У царстві сліпих і одноокий – король». Будь-яка категоричність усе зводить нанівець. Який тоді дискус?

Повертаємося до категорій зрад… «У попа був собака…»


Я так і не зрозуміла: тварини вони все-таки чи ні? А ти?