У грудні минулого року співачка Анна Завальська та композитор Дмитро Саратський стали батьками. Пара ретельно оберігає його від сторонніх очей і зайвий раз навіть не публікує в соцмережах фотографій з ним. До сьогодні широкому загалу невідомо ім'я малюка. Однак в ексклюзивному коментарі tochka.net співачка поділилася своєю таємницею. Виявилося, що вони назвали малюка Іллею.
Анна Завальська приходила до нас на веб-коференцію, і я домовилася зі співачкою ще про додаткове інтерв'ю. Незважаючи на те, що артистка зберігає своє особисте життя "за сімома замками", я розраховувала на розмову саме про її сина й Анна зробила виняток.
- Анно, вітаю вас і Діму з народженням малюка. Які маєте відчуття в новій для вас ролі?
Дякую! У будь-якій своїй іпостасі я дуже вимоглива до себе і майже все ставлю під сумнів. Зізнаюся, до сьогодні не впевнена, чи гарна я мама і, можливо, тому не до кінця гармонійно відчуваю себе в цій ролі.
Постійно перебуваю в процесі пошуку відповідей на запитання: а чи все я правильно роблю? Але щоденна турбота про власного малюка, безумовно, багато чого в мені змінює. Причому, зміни я відчуваю не тільки в собі, а й у своєму оточенні – змінилася обстановка в сім'ї, взаємини з батьками (посміхається).
- Напевно, просто з'явилося ще більше почуття відповідальності?
В якийсь момент просто прийшло розуміння того, що потрібно не боятися приймати рішення, незалежно від порад оточуючих. Цей факт дуже акумулює і робить тебе більш дорослою і відповідальною навіть відносно до себе. І, до речі, як з'ясувалося, дитина – це збільшувальне скло, яке виявляє в кожному не тільки позитивні, але і негативні якості.
- Зовсім нещодавно в Києві відбувся ваш концерт "З Голлівуду з любов'ю". Як вдається поєднувати особисте життя і творчість?
Так співпало, що мені ніколи не вдавалося розділити особисте і творче. Але зараз дійсно активний період в роботі: такий невпинний конвеєр планів, дій, заходів і просто немає можливості видихнути. Так що приватне трохи страждає.
Звичайно, будь-яка мама повинна володіти колосальними організаторськими здібностями. Але, що б не відбувалося в житті, з появою дитини, важливо вчитися спокою і самовладанню, щоб зовнішній світ не рикошетив по емоціям малюка. Десь прочитала рекомендацію майбутнім батькам: якщо хочете, щоб ваша дитина була психологічно здоровою, то займіться своїм психологічним здоров'ям за кілька років до її народження.
- Ви дотримувалися цього правила?
Зізнаюся, не встигла. Зараз проходжу експрес-школу по самоорганізації і самоаналізу, тому що настрій мами і обстановка в сім'ї моментально позначаються на дитині.
Я відчуваю таку відповідальність, і в зв'язку з цим мені довелося досить багато в собі поміняти. Знаєте, дуже хочеться згадати геніальну фразу з фільму "Лобстер": У разі, якщо у вас почнуться розбіжності і конфлікти, вам будуть прописані діти... Зазвичай це дуже допомагає". Так і у мене сталося!
- Що саме змінилося у вашому житті після народження сина?
Стала ще більше цінувати особистий простір. Я не звикла до такої кількості людей навколо себе поза робочої обстановки, а в зв'язку з новою координацією своїх побутових і творчих дій, доводиться цілодобово контактувати з рідними. Я їх всіх сильно люблю, але іноді все ж необхідно і повне усамітнення.
Малюк у нас дуже товариський, ласкавий і притягує всіх як магніт. Йому подобається бути в центрі уваги, і коли ми залишаємося з ним вдома удвох, то він хоче, щоб я увагу приділяла тільки йому. Якщо на щось відволікаюся, син моментально починає вередувати. Зростає явний егоцентрист)))
- Як змінився ваш денний графік?
Зараз, як правило, я встаю о 5 ранку, якщо мені вдається поспати до 7, то це взагалі щастя. Плани на день нам з чоловіком диктує син (посміхається). Так, у нього є свій чіткий режим, але ми іноді дозволяємо йому імпровізувати, прислухаючись до його потреб.
Проте є одне золоте правило: з 21:00 я проводжу час з малюком в його кімнаті, укладаючи його спати, а після 22:00 настає дорослий час. Багато друзів, у яких є діти, запевняють мене, що найскладніше – витримати перший рік. Я охоче цьому вірю.
- Багато жінок говорять, що народження дітей змінює їхнє життя на краще. Чи можете так сказати і про себе?
Відверто кажучи, коли молоді мами кажуть, що народження дитини – це диво, і заявляють, що не знають, як вони взагалі жили до цього моменту, то це звучить диким перебільшенням. Я прекрасно віддаю собі звіт в тому, як жила до народження сина і що на даний момент доводиться жертвувати. Сенс життя не в дітях! Сенс життя в розвитку і русі вперед.
У відносинах з чоловіком я не можу відразу у вир з головою. Любов – це накопичувальна система. Любов – це щоденні вкладання. Дитина тут теж не виняток, навіть незважаючи на те, що це твоя найрідніша людина. Тому тільки через якийсь час я змогла відчути і розпізнати любов до сина. Коли побачила його реакції, зрозуміла настрій і розглянула характер і його індивідуальність. І з кожним днем моя любов до сина тільки збільшується.
- Мені здається, що багато матусь розкритикують таку позицію.
У мене був досить довгий період психологічної ломки. Тому зараз можу відверто про це говорити. З одного боку, дійсно, багато хто не підтримає моїх висловлювань, тому що у нас нав'язують культ дітей, мам і сімей в цілому.
З іншого – багато моїх подруг поділяють таку саму точку зору. Народження дитини – це випробування, яке потрібно пройти, зуміти підлаштуватися під малюка, нарешті, взяти під контроль всі свої емоції і далі повернутися в колишнє русло. Але для цього мені знадобився якийсь час і зусилля. Психологічну пуповину краще перерізати теж відразу і сприймати дитину як самостійну особистість.
- Які використовуєте методи виховання?
Зараз стоїть питання не стільки виховання, скільки всебічного розвитку. Ілля зростає в творчому оточенні, він постійно чує музику і вже сам демонструє неабиякі здібності в цій сфері. Важливо спостерігати за дитиною і пам'ятати, що вона не власність батьків. Їй ні в якому разі навіть з пелюшок не можна нав'язувати свій світогляд. Найкраще, що ти можеш зробити для свого малюка – організувати йому розвиваюче середовище, в якому він зможе самостійно зростати і, звичайно, забезпечити йому побутовий комфорт і безпеку.
У перші роки життя дитини це саме те, на чому варто концентрувати увагу. Що стосується спілкування з сином, то я прихильник того, щоб говорити з ним на рівних, – діти дуже точно відчувають фальш і так само, як і дорослі, вимагають до себе поважливого ставлення.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Зараз пропонуємо подивитися кліп Анни Завальської на пісню "Виниловые сердца":
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.