Як скласти резюме для західної компанії

Складання резюме – один із провідних етапів у пошуку роботи. Основна вимога до цього документа: лаконічність у поєднанні зі змістовністю. Тобто хвалю себе, не соромлячись, але з почуттям власної гідності й у повній відповідності із запитами роботодавця.

Відповідність запиту – основний критерій. Не розпорошуйся! Складаючи резюме для західного роботодавця, не прагни показати, що ти «і швець, і жнець, і на дудці гравець». Ця якість може привернути увагу вітчизняних роботодавців, а у західних лише викличе сумнів у твоїй основній кваліфікації.

Вибери найпривабливішу для тебе вакансію та доводь, що в тебе вистачить умінь і досвіду, щоб претендувати саме на неї. Усе, що не стосується вакансії, безжалісно відтинай!

Стеж за грамотністю! Робота в західній фірмі апріорі передбачає знання англійської мови. Але знання від знанню відрізняється. Пам’ятай: у резюме, складеному англійською мовою, не повинно бути жодної помилки! Ні граматичної, ні стилістичної. (До речі, у середньостатистичному резюме рідною мовою, як правило, трапляється одна-дві помилки). У резюме, складеному англійською, їх зазвичай значно більше.

Сумніваєшся у своїй лінгвістичній досконалості? Віддай своє резюме на перевірку професіоналу!

Пам’ятай про адресата! Складаючи резюме, пам’ятай про першу людину, яка його прочитає. Це або HR-менеджер фірми-роботодавця (рідше), або менеджер рекрутингового агентства (у більшості випадків).

Саме від цієї людини залежить, відправиться твоє резюме в кошик на першому ж етапі чи піде далі на більш детальний розгляд.
Пам’ятай! У більшості випадків ні рекрутер, ні HR-менеджер не є крутими професіоналами в тій сфері, на яку вони шукають людину. Вони залишать ті резюме, зміст яких максимально збігається із заявленими роботодавцями вимогами!

Тому, пишучи резюме, насамперед підтвердь свою відповідність заявленим вимогам. І лише після виконання «обов'язкової» програми переходь до «довільної» – скажи, що ти танцюєш не лише гопак, який їм зараз потрібен, але й танго… У разі потреби…

Полегшуй рекрутеру роботу! HR-менеджер або рекрутер, звісна річ, побоюються власної помилки і потребують фактів, що підтверджують твій професіоналізм. Твій перший аргумент – кількість років, відданих тій або іншій спеціальності. Пишеш, що працювала перукарем-стилістом? Не забудь уточнити, скільки років. Косметологом? Те саме.


Встанови пріоритет у графі «Освіта». Заповнюючи цю графу, керуйся не часом одержання того або іншого диплому, а його значимістю. Перше місце віддай Оксфорду, навіть якщо ти навчалася там п'ятнадцять років тому, а не тренінгу в київській компанії, на якому ти була минулого тижня.

Про досвід минулої роботи. Заповнюючи графу про те, де довелося працювати, дотримуйся правила: про те, де ти працювала десять років тому, пишеш коротко, акцентуючи увагу на основних успіхах.

Найдокладніша розповідь – про останнє місце роботи. Якщо у твоїй трудовій біографії є позиції, які ніяк не в'яжуться з тим, на що ти зараз претендуєш, без вагань пропускай ці роки!

Увага! Іноді західні роботодавці просять розповісти про те, чи працювала ти в студентські роки. Ця позиція внесена не в усі резюме західного зразка. Але якщо вона є – отже, її треба заповнити. Ця графа дає враження не стільки про професійні якості, скільки про особистісні. Але якщо роботодавцю це потрібно – дай!

Рекомендації. Більшість західних компаній воліє прислухатися до думки людей, які мали честь працювати з тобою. У резюме треба дати перелік цих людей (як правило, 1-2 людини – твої безпосередні керівники та 1-2 – просто колеги).

Попередньо заручися їхньою згодою на телефонну розмову з твоїм потенційним роботодавцем. Немаловажний нюанс: ці люди повинні знати англійську на розмовному рівні.

Якщо тебе запросили на співбесіду, візьми з собою рекомендаційні листи від цих людей (англійською мовою, певна річ).

Обсяг резюме. Про себе, найкращу, можна, безперечно, написати кілька томів. Наступи на горло своїй пісні і вкладися в одну сторінку. Якщо це зовсім неможливо – у дві. Але не більше!