Журнал "Аероплан" вже сьомий рік заохочує пасажирів авіаліній безкоштовним якісним контентом. Як і чим живе редакція такого видання і як робити цікавий друкований медіапродукт у світі гаджетів та Інтернету, розповідає Ольга Орєхова, головний редактор і засновниця журналу.
Формат
Всього рік тому звичний шаблон для сегмента inflight entertainment ("дозвілля на борту") – глянець – ми замінили на офсет (прим.: офсетний папір на дотик шорсткий, не блищить, на відміну від журнальних глянцевих сторінок). Довго вагалися, однак зважилися піти на зміни. Крім тактильних якостей, офсет екологічніший у переробці, на відміну від глянцевих сторінок. Журнальні полки в Європі – на 30% з офсетного паперу. Ми розуміли, що це ризик, так як рекламодавці могли не оцінити нововведення. Але побоювання виявилися помилковими і зараз журнал схожий більше на книгу, яку шкода викидати. Це журнал для естетів, які люблять дивитися і читати із задоволенням. Контент журналу не тільки про подорожі, у нас багато уваги приділяється новим технологіям та інноваціям, нестандартним матеріалам. Можна сказати, що наш читач також змінився. Зараз це активні мандрівники або люди, які планують ними стати найближчим часом, вони цінують наш медіапродукт, який ми назвали smart traveling issue.
Про пресу
Кажуть, що з приходом Інтернету та гаджетів друкована преса вмирає або вже померла. І так, і ні. Після кризи 2014 року пішло багато видань з медіаринку України – від регіональних до мережевих, відомих. Зараз попит на спеціалізовану ділову пресу з якісним контентом, жіночий глянець переграв позиції і преса в аеропортах. Знайти потрібний контент в Інтернеті легко, але є запитання до його якості та першоджерела – найчастіше на це не звертають увагу. Я багато читаю в Інтернеті, але з лонг-рідів, напевно, не так часто, як у журналах. Все-таки до журналів більше довіри в плані підготовки контенту.
Я за якісну друковану безкоштовну пресу. Нехай вона буде безкоштовною для читача, і буде виходити завдяки рекламодавцю, але вона повинна приносити користь усім. Найчастіше імідж безкоштовної друкованої преси псують самі видавці, не надаючи значення контенту і якості. Більшість з них містить лайф-стайловий контент з фотографіями з вечірок і різними людьми, різною "джинсою", поставленою невпопад, і невеликою часткою інтелектуального продукту. Іноді без нього. У цього видання теж може бути своя аудиторія, проте таке видання ніколи не стане інтелектуальним і брендовим. Тут важливо розуміти, що читач вибирає сам, що йому читати і кого слухати.
Ми отримуємо зворотний зв'язок і цінуємо його. Наші друзі, знайомі і не знайомі пишуть, що знаходять журнал в аеропорту і читають від кірки до кірки. Одне з нововведень – наша емоційна фоторубрика – це не просто красиві картинки, це пов'язані за змістом фотокадри однією темою і покликані, аби відірватися від проблем і захоплюватися реальністю.
Про цілі
Наша мета – стати виданням номер один у своєму сегменті. Бути тим самим "блакитним океаном". Нас читають на зарубіжних і українських авіалініях, журнал доступний для всіх в аеропортах Бориспіль та Жуляни у спеціальних зонах, в кав'ярнях і ресторанах Києва та великих містах. Незважаючи на те, що іноземної аудиторії менше серед читачів, ми приділяємо чимало уваги якості англійських текстів. Ми намагаємося бути завжди в достатку, але оскільки ми стаємо дедалі популярнішими, журнал розбирають, і буває складно відшукати навіть один екземпляр J. Поки ми даємо можливість безкоштовно брати журнал і формуємо "свого читача". Боремося за рекламодавця, кому цікава наша аудиторія. Можливо, у нас сформувався цілий полк фанатів і після цієї публікації ми отримаємо коментарі, побажання і поради!
Для мене журналістика і видавництво – хобі. Я люблю спілкуватися з людьми, надихати їх. Наші мозкові штурми, живі обговорення заряджають енергією надовго! Коли журнал йде до друку, ми в передчутті чогось великого. Історія номера закривається, коли ми його отримуємо на руки – а для когось вона тільки починається. В нашій команді працюють цікаві люди, яким не все одно. Це твердий фундамент. Коли ми збираємося разом – креатив зашкалює. Я розумію, що без команди такий продукт не зробити. Можу наступити собі на горло, якщо у когось з n-річним досвідом інша точка зору.
Про подорожі
Коли журналу ще не було, я була всього раз за межами України. З журналом я відкрила кордони, це один із стимулів. Чим більше ти подорожуєш, тим більше відкриваєшся світу, розвиваєшся і стаєш open-minded. Подорожі як джерело розвитку і життя. Давно думаю про те, щоб усі спогади вивантажити в блог, але поки не вистачає часу.
З останніх поїздок вразила найбільша міжнародна туристична виставка в Берліні ITB Berlin, де мої уявлення про виставки перекинулися в голові. З улюблених місць – Лісабон, Монтре, Верона, Варшава, Тель-Авів, Піренеї. У кожного місця свій шарм. Жайме Лернер в книзі "Акупунктура міста" написав про це наступне:
Якщо у Барселони відібрати її знаменитий міський ринок, то це буде вже не Барселона.
Тому шукайте свої місця і цінуєте їх такими, якими вони є!
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.