Навіщо жінці хороша зарплата? Щоб не жити у шлюбі без кохання!

І знов за "круглим столом" з lady.tochka.net Андрій Сергєєв. Цього разу ми обговорюємо жіночу зарплату. Але це - грубо кажучи. Насправді тема нашої розмови набагато тонкіша.

Але дамо слово чоловікові:

«Бред Піт знову розлучається!», «Від Берлусконі йде дружина!», «Мадонна подає на розлучення!» - щось подібне постійно хвилює довколабогемний світ. І ми не перестаємо дивуватися тому, наскільки просто й наскільки часто трапляються розлучення у знаменитостей. «Зіркове» розлучення стало своєрідною нормою, невід'ємною складовою епатажу «зірки».

І ніхто не задається питаннями про майбутнє спільних дітей, про житлове питанні чи про те, кому дістанеться машина або гараж... Такі питання в цьому випадку видаються ідіотськими. А для звичайної сім'ї - першорядними. Чому?

Відповідь проста. Вся річ у грошах

Як ви думаєте, скільки давно вже чужих людей ділять дах лише тому, що не мають можливості кудись з’їхати? Скільки жінок змушені терпіти зради (пиятику, а то й відверті знущання) свого чоловіка через матеріальну залежність?

І скільки жінок, не замислюючись, подали б на розлучення, якби вони були матеріально незалежні? 30%? 50? Чи всі 100?

А може, сім'ю зберігає не відсутність грошей, а спільні діти?

Чомусь прийнято думати, що чоловік і дружина, які не кохають одне одного, живуть разом виключно через дітей. Така собі жертва в ім'я дітей...

Це брехня, націлена перш за все на дитину. Не може дитина бути щасливою там, де панує взаємна неприязнь, яка періодично виривається назовні у вигляді сімейних скандалів... Дитину не можна обдурити спільними походами в цирк і «веселими» святкуваннями. Вона все відчуває й розуміє.

Так, визначення «недільний тато» - зовсім не найприємніше для батька, але...Якщо ми говоримо про самопочуття дитини, а не про ображене самолюбство батьків, то розлучення - найкращий для дитини варіант розвитку «стосунків» між батьками.

У розлучення - маса «плюсів» і для самих чоловіка й дружини

Дивний факт! Батьки після розлучення ставляться до своїх батьківських обов'язків зі значно більшою відповідальністю, не перекладаючи на плечі іншого те, що можуть зробити самостійно.

Банальні питання про те, хто відведе дитину в дитячий садок чи забере зі школи, більше не стоять. Як і безліч інших побутових питань, які забирали раніше масу сил і нервів у тата й мами.

Повертаючись до початку, скажу: зберігається нещаслива сім'я зовсім не через дитину, а через значно приземленішу причину - розходитися нікуди! У чоловіка немає іншого житла, жінка боїться залишитися сама зі своєю зарплатою... От і тягне горе-подружжя спільну, принизливу для обох лямку.

Звідси висновок: жінка просто зобов'язана бути матеріально незалежною!

Ось вам чисто чоловіча порада, милі дами: виходячи заміж, не поспішайте віддавати себе коханому без залишку. Не зациклюйтеся на домашньому господарстві й турботах про дітей і чоловіка. Жінці потрібна кар'єра не менше, ніж чоловікові. Коли чоловік одружується, він, безумовно, готовий стати «кам'яною стіною». Але час іде, й не виключено, що якоїсь миті чоловікові або вам здасться, що шлюб себе вичерпав. І що тоді? Жити в ненависті одне до одного через те, що не хочеться ділити майно? Це ж принизливо...

Пам'ятаєте, у Бориса Гребенщикова?

Слушай, сестра, брось пресмыкаться в юдоли

Скажи прощай концепции бабьей доли.

Краще не скажеш

До речі, й кохання стає чистішим, звільняючись від лушпиння матеріальної залежності. Фінансово незалежна жінка вільна чинити, як їй хочеться. Купувати те, що їй хочеться. Бути там, де їй хочеться. І, в результаті, жити так, як вона вважає за потрібне. Незалежна жінка знає, що поряд із нею той єдиний, хто справді їй близький, і хто справді її гідний.

І якщо з часом вони відчують, що більше не відчувають тієї щемливої ностальгії одне за одним (іде час, ми змінюємося й буває, що половинка перестає дотягуватися до вас, і вам стає з нею відверто нудно) - важливіше те, що ви можете говорити про це спокійно. І спокійно ж вирішити ситуацію.

Що поганого в другому й третьому шлюбі?

Що поганого в тому, що з роками ми раптом починаємо шукати чогось іншого? Обожнюємо когось іншого? І готові все життя прожити з кимось іншим?

Хіба не нам належить наше життя? Хіба не ми вільні ним розпоряджатися? Хіба не єдине воно в нас? То за яким правом хтось має право диктувати нам, як треба чинити нам у нашому власному житті? Скільки разів виходити заміж (одружуватися)? Скільки й від кого мати дітей? Як поводитися з «колишніми»? З якого дива ми повинні дотримуватися придуманих кимось умовностей?! Станьте «зірками»!

До мораліста. Я аж ніяк не закликаю до розлучень, я лише наполягаю на тому, що фінансова незалежність кожного з подружжя йде лише на користь сімейним стосункам, очищаючи їх від брехливості, підлещування, образ і прихованої злоби.

Коментар lady.tochka.net: згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП), в Україні зарплата жінок у середньому на 30% нижча від зарплати чоловіків.

При рівній кваліфікації, зауважте...

Додайте до цього одну-дві декретних відпустки в найгарячіший час для кар'єри - від 20 до 30 років. Плюс лікарняні по догляду за дітьми. Плюс необхідність створювати «вогнище» у вільний від роботи час. І наостанок - негативне ставлення суспільства (тобто родичів, друзів, сусідів) до жінки, зайнятої власною кар'єрою. Чи є у звичайної, «не зіркової» української жінки реальний шанс стати матеріально незалежною?