Ім'я Вікторії Тигипка добре відоме в Україні. Успішна бізнес-леді, дружина одного з кандидатів в Президенти України на минулих виборах, мати трьох дітей і просто красива жінка. Наша розмова з Вікторією - про всі сторони її життя.
- Вікторіє, ви давно реалізували себе в бізнесі. Чому ви не залишаєте його? Що він вам дає?
- Можливість розвиватися. Самоосвіта – надзвичайна важлива для мене умова в будь-якому проекті. Зараз я серйозно зайнялася інтернет-технологіями. Нещодавно ми провели Міжнародний форум «День інвестора – 2010: інтернет-технології й інновації». Масштабний і дуже значущий захід. За інтернет-технологіями – майбутнє! Усіх можливостей інтернету ми зараз навіть не уявляємо! Займатися цим напрочуд цікаво!
- У програмі «Акули бізнесу» – «Українська мрія» ви допомагатиме простим українцям втілювати свої мрії. Це важливий для вас проект?
- Однозначно! В Україні малий і середній бізнес дає лише 17% ВВП, у Європі – 70?. Багато людей бояться зробити ставку тільки на себе, на свій талант. І тим більше значення має допомога тим, хто чітко бачить перед собою ціль і кому бракує для успішного старту правильної поради та фінансової підтримки.
- Ви є президентом Одеського міжнародного кінофестивалю. Звідки така любов до кіно? Чи не хотіли ви в дитинстві бути акторкою?
- Ніколи. Коли я була маленькою, моя мама брала мене в кінотеатр – вона дуже любила індійське кіно. Я погоджувалася дивитися це тільки в обмін на подвійну порцію морозива. Мабуть, тоді в мені й розвинулося критичне ставлення до кіно, розуміння, що таке добре, що таке погано. Я не люблю блокбастери, мені просто шкода на них часу. Моє кіно – це артхаус. Це кіно змушує думати, змінює світосприйняття.
- Ви вірите в майбутнє українського кіно?
- Безперечно. Треба шукати талановитих людей і давати їм можливість навчатися.
- Ви займаєтеся цим?
- Так. Наприклад, під час Одеського кінофестивалю ми організували Літню кіношколу для всіх охочих, щоб навіть людина, яка не пов'язана з кіно, могла відчути себе актором, режисером.
- Чи поділяє ваш чоловік ваше захоплення кіно?
Вікторія Тігіпко: Більше, ніж може здаватися. І якщо у нас випадає вільний вечір, ми йдемо на джаз або дивимося хороший фільм. А потім залюбки обговорюємо це одне з одним.
- Вікторія Тігіпко – хороша господиня?
- Якщо є необхідність, то можу щось нашвидкуруч підпрасувати, навіть підшити – дякувати мамі, навчила всього. Але загалом ця сторона життя – не моя. Чистоту люблю. Пам'ятаю, в дитинстві мама попросила мене вимити підлогу. А потім відсунула стіл, тумбочку… Досі це пам'ятаю - тепер знаю, що таке чисто. Якщо прибирання, то до блиску – дуже люблю чистоту.
- Чи любите ви куховарити?
- Я не хочу витрачати багато часу на кухню. Тому якщо готую, то щось швидке: рибу в печі або салат. Але не олів'є. У нашій сім’ї культ здорової їжі. Роздільне харчування, оливкова олія. Здебільшого риба, м'ясо нечасто. Нічого смаженого, тільки в печі або на парі.
- У вашій сім’ї ростуть троє дітей. Чи не сваряться молодші зі старшими? Скільки їм років, до речі?
- Старшому синові 8, дочці 5 і молодшому синові – 2 роки. Як же без сварок? «Гамселять» одне одного на «внутрішньому фронті». Але якщо з'являється хтось ззовні – об’єднуються, стоять стіною!
- Ви строга мама?
- Є чи у вас мрії з дитинства, які ще не здійснились?
- Мрії? Я це слово не дуже розумію. Мрія – це щось ефемерне, розпливчасте. Віддаю перевагу слову «мета». Досягла однієї мети – став іншу. Завжди треба бути трохи «голодною» і відчувати, що найсмачніше – попереду.
- Найяскравіший спогад дитинства та найбільше горе маленької Вікторії?
- У мене було хороше дитинство. Я – єдина дитина в сім’ї, найкращий шматочок завжди перепадав мені. Думаю, що мене від махрового егоїзму врятувала вроджена здатність до самокритики.
Своїх дітей не балую. Усі знають: кращий шматочок повинен дістатися мамі, потім – тато, потім діти, починаючи з молодшого. Якщо в будинку бабуся – то найкращий шматочок їй.
Найбільше дитяче горе? Дивитися мультики в поперечному шпагаті. Мама записувала мене на всі секції підряд, зокрема й на гімнастику.
Ще пам'ятаю замкнений на замок холодильник: через спорт мама обмежувала мене.
- Вікторіє, в одному з інтерв'ю ви сказали, що не розумієте вислову «Я не знаю, за що я кохаю». І наголосили, що ви точно знаєте, за що кохаєте свого чоловіка. За що?
- А як щодо заможності чоловіка? Хіба це не один із найважливіших показників його «якості»?
-Мені більше подобається поняття «професіоналізм», а не «заможність». На мою думку, це більш цінна якість. Адже гроші можуть приходити різними шляхами. І йти також. А професіоналізм нікуди не подінеться.
-Наскільки важливі зовнішні дані?
- Для мене красива людина – це здорова людина. Пивний животик у чоловіка – це пережиток минулого. Людина з такою «фігурою» не може бути здоровою.
Жінка теж повинна зробити все можливе для того, щоб бути здоровою та вродливою. Регулярний догляд за собою обов'язковий! Для цього зараз є дуже багато можливостей, які не потребують багато часу та сил.
Обома руками голосую за спорт. Я прихильниця теорії, що організм почувається молодим і здоровим, якщо одержує по 40 хвилин інтенсивних фізичних вправ 3-4 рази на тиждень. Якщо ні – тіло «в'яне», старіє.
- Ви займаєтеся йогою?
- Так, уже 5 років.
- У вузол зав’яжетеся?
- Зав'язатися у вузол – це ж не самоціль у йозі, там значно важливі процеси вмикаються – зокрема емоційні та духовні.
- ЗМІ пишуть, що свій «перший мільйон» ви заробили на ринку металу – дуже жорсткому, чоловічому ринку. Як ви там опинилися?
Але брокером великих грошей не заробиш. Тому я пішла в будівництво. Був такий час в Україні, коли можливості добре заробити під ногами лежали. Тоді Україна впроваджувала європейські стандарти якості, надходило дуже багато великих будівельних замовлень від промислових підприємств. Я працювала як одержима. Мені було 23 роки, я сама на мікроавтобусі возила будівельні бригади на об'єкти. Бувало, спала по 2 години на добу і це здавалося нормою.
Але довго так тривати не могло. Якось мені знадобилося професійне обладнання для усунення хімічних ушкоджень підлоги. Я зателефонувала за кордон у представництво Karcher – світового лідера в цій галузі. Випадкова розмова переросла в тривалу та плідну співпрацю. Згодом я стала найбільшим дилером в Україні, третьою в СНД. Це була ще одна перемога.
- Як ви вважаєте, чи може в нашій країні жінка сама заробити «мільйон»?
- Упевнена: може! Я думаю, що грань між професійними якостями чоловіка та жінки повинна стиратися. Жінки (та й чоловіки також, на жаль!) не повинні перекладати свої проблеми на чужі плечі. І навчитися брати відповідальність за своє життя на себе і тільки на себе. Жінки не вийдуть із тіні чоловіків у сім’ї та суспільстві, допоки не повірять, що вони можуть усе самі!
Вікторія Тігіпко: «Заможність для чоловіків - не головне" (фото)
Автор:
Лариса Ковальцова