Після безлічі закордонних книжок на тему про те, чим чоловік відрізняється від жінки, настав час усе-таки дати слово і нашим, слов'янським, вченим. Про давню проблему взаємин статей вустами професора, д. б.н., керівника відділу ембріології НДІ морфології людини РАМН Сергія В'ячеславовича Савельєва розповідає www.galactic.org.ua. Відповімо з його допомогою на кілька найважливіших для нас запитань.
Отже:
Де у чоловіка статевий центр? А у жінки?
Відповідь, яка вже дозріла в тебе в мозку, неправильна. Статевий центр чоловіка та жінки знаходиться не там, де ти думаєш, а в головному мозку. Принаймні, саме там шукають його фахівці з будови людського мозку. (Можливо, сексологи захочуть посперечатися з колегами, але ця суперечка вже вийде за рамки нашої статті).
Чоловік любить очима, а жінка – вухами. Саме так! У чоловіків існує дуже навіть прямий зв'язок між його статевими органами та зоровими нервами. Якщо «картинка» чоловікові подобається, його статеві органи дізнаються про це першими.
Жінці потрібен звук. Що потрібно жінці, щоб оцінити сексуальну привабливість чоловіка? Голос чоловіка. У жінок прямий зв'язок між слуховими нервами та статевими органами.
Навіщо нам ці факти із суто практичного погляду? Уся фішка в тому, що жінка самою природою поставлена в привілейоване становище. Адже вона може управляти «картинкою», яка подається в мозок чоловіка. Високі шпильки, тобто подовження задніх кінцівок – це прямий сигнал про те, що самка дозріла. (У мавп, які досягли статевої зрілості, задні лапи витягуються).
Хочуть чоловіка того чи ні, але вони просто не можуть не відреагувати на жінку з довгими ногами – чи то дар природи, чи високі підбори.
А от чоловік не має змоги штучно зачаровувати жінку своїм голосом. Річ у тім, що жінка реагує на тембр голосу, його тональність тощо.Тобто чоловічий голос для жіночого вуха – це найскладніша симфонія, в якій записана дуже важлива для жінки інформація. Чи може чоловік зіграти своїм голосом потрібну симфонію, щоб зачарувати та звабити? Ні. Річ у тому, що вухо людини так влаштоване, що ми не чуємо власного голосу. Як модулювати голос, якщо ти його в повному обсязі не чуєш?
Висновок: чоловіком на підсвідомому рівні управляти можна, жінкою – ні. Принаймні, їхніми статевими, прадавніми, уподобаннями.
Про головний мозок, нюх і статеві уподобання
Виявляється, у людини дві системи нюху. Однією системою нюху, хочемо ми цього чи ні, ми розпізнаємо всі запахи. Друга, вомероназальна система, потрібна людині для того, щоб вловити статеві феромони протилежної статі.
Рецептор цієї системи перебуває на хрящику носа і, до речі, під час пластичних операцій на носі, практично завжди буквально знищується. Що робить жінку практично фригідною. Чи кажуть про це своїм пацієнткам хірурги? Сумніваємось…
Але повернімося до системи нюху з погляду статевої зацікавленості чоловіка в жінці та навпаки. Так, наш вибір статевого партнера багато в чому визначається нашим нюхом.
Але! Чоловік примітивний (перепрошую, хлопці!) та реагує на запах амбри, як бойовий кінь на звуки труби. Цей запах давно навчилися виділяти зі статевих залоз кита і в такий спосіб управляти статевим потягом чоловіків. Почувши запах амбри, чоловік практично втрачає здатність управляти своїм розумом.
А що у жінок із нюхом? Чи є у чоловіків шанси управляти статевими перевагами жінок за допомогою запахів? Ні! Зовсім ні! Тобто немає такого запаху, який був би цікавий будь-якій жінці! Більше того, скануючи запах, жінка шукає практично унікального партнера - того, чий генотип підійде до її генетики найкраще та забезпечить здорове потомство.
Жінка живе прадавньою частиною мозку, у чоловіків усе складніше
Якщо максимально спростити будову мозку людини, то можна сказати, що він ділиться на лімбічну та кортикальну системи.
Лімбічна система перепала нам від приматів. Вона відповідає за розмноження та виживання. Оця система й керує всіма вчинками жінки! Потомство, його народження, виживання та конкурентоспроможність – це той «центр управління польотами», з якого живе жінка.
І це просто чудово, якби не одне «але». Ця система орієнтує жінок на пошук унікального статевого партнера, адже його унікальність – це гарантія виживання нащадка в умовах жорсткої конкурентної боротьби. На жаль, схильність до алкоголізму, наркоманії та неконтрольованої агресії – це теж унікальність…
Чим думають і ухвалюють рішення чоловіки? У них – просто лихо! Чоловік аналізує ситуацію та ухвалює рішення за допомогою кортикальної, більш пізньої, системи мозку. Так, але всі рішення, які дозріли тут, потім відправляються в лімбічну частину мозку та перевіряються на «статеву цінність»!
І от тут чоловік «попав»! Розум каже одне, а статеві центри – інше! І чоловік дуже часто починає війну з самим собою! Чи не тому й помирають вони раніше? Жертви своєї еволюції…
І все-таки: навіщо нам це все потрібне?
Так, почитати все це, можливо, й цікаво. Але що робити з цим на практиці?
Я з усього цього роблю три висновки:
Висновок перший. Треба довіряти своїй інтуїції! І пам'ятати про те, що вибір партнера – це прерогатива жінки! Причому наш вибір неможливо скорегувати за допомогою підборів або запаху, як ми робимо це з чоловіками. І це прекрасно!
Висновок другий: жіночий мозок орієнтований на пошук винятковості. І тут не буде зайвим усе-таки залучити мізки і, якщо всім своїм тілом ти тягнешся до чоловіка із задатками алкоголіка, пам’ятай: це не доля, не карма, не «обов’язок перед Батьківщиною» чи що ще можна вигадати. Це злий жарт найдавнішої частини нашого мозку. Треба вчитися користуватися і більш пізньою, кортикальною, системою мозку.
Висновок третій: якщо вірити вченим, то всі наші палкі закоханості визначені мільйони років тому завдяки хитромудрим комбінаціям у клітинах головного мозку. І людина в питаннях закоханості – не розумна, а справді первісна істота! Усе – на рівні інстинктів! То чи варто так переживати через кохання?
Утім, на останньому висновку не наполягатиму. Інакше життя здасться таким нудним і нецікавим, заздалегідь визначеним, що час до монастиря збиратися. Якщо візьмуть…
Любовними уподобаннями чоловіків можна управляти!
Автор:
Лариса Ковальцова