Завтра, 1 вересня, школярі повернуться за парти і стартує новий навчальний рік. Багато хто радий побачити однокласників, а хтось поспішати зайти у свій перший клас і познайомитись із першою вчителькою. Однак якщо твоя дитина не відчуває піднесеного хвилювання перед школою, а то і геть відмовляється йти (або повертатися) до школи — це привід замислитись над тим, що так відштовхує дитину від школи. Чому дитина не хоче йти до школи і що з цим робити — розбиралася tochka.net разом із психологом Євгенією Курагіною.
Найпоширенішою причиною, чому першокласник не хоче йти до школи, може бути страх перед чимось новим. На перший план виходить факт суттєвих змін у соціальному житті дитини. Безумовно, багато вже зроблено — підготовка в дитячому садку, постійне моделювання навчального процесу (це раніше ми йшли до школи з повністю ігрової діяльності — зараз же діти приходять у 1 клас, познайомившись із прописами), вибір шкільної форми, придбання першого шкільного рюкзака (аж мурашки побігли по шкірі при спогадах про те, як це було у мене), пенала, ручок. Якщо клопоти з підготовки до школи дійсно були приємними і позитивно зарядженими, то незважаючи на нормативний, тобто природний рівень тривоги, загальний настрій цілком може залишатися позитивним: "Цікаво, як це буде?", "О, а які у мене будуть однокласники ?!" Тобто має значення передчуття, зацікавленість новим, а не страх перед ним.
Але якщо це "нове" стає швидше не точкою інтересу і передчуття, а точкою невизначеності й страху, то потрібно зробити акцент на найстабільнішому в житті дитини — на тобі. Уяви: вечір напередодні 1 вересня, завтрашній день викликає тривогу, а ти продовжуєш в чистому вигляді просувати цю ідею: "Всі ходять до школи, школа — це чудово, все буде добре". Але така настанова може не спрацювати, адже все дуже незрозуміло і абстрактно, подібного ще немає в досвіді дитини, на це не можна спертися, тривога не спадає.
Що робити? Дати дитині те, на що вона може емоційно спертися — максимальний контакт із тобою. Влаштуй затишний вечір, створи найбезпечнішу атмосферу для твоєї дитини, адже саме відчуття безпеки вона потребує зараз найбільше. Сховайтеся під плед, погортайте разом твої шкільні світлини, а якщо їх немає — просто розкажи, як це було у тебе.
Базове питання дитячої психіки: а з тобою таке було? Воно несе в собі безпеку: якщо у батьків таке було і вони впоралися, то я теж все подолаю. Розкажи про те, що ти теж хвилювалася, переживала, що це було непросто, говори, що турбуватися у такій ситуації — природно, і ти це розумієш. Проживи знову в емоціях своє 1 вересня, розкажи про ці спогади дитині. Якщо твоє 1 вересня було не дуже щасливим, можна трохи прикрасити свою історію. Розкажи про море квітів, про перші незграбні усмішки однокласників і однокласниць, про те, як ви вперше побачили свою першу вчительку, як махали рукою батькам, вперше йдучи на урок.
Пам'ятай, що в такому віці ви ще дуже пов'язані одне з одним. Обіймаючи дитину й при цьому даруючи їй свої радісні емоції, ти заряджаєш ними її. "Я поруч, і навіть коли ти будеш на уроці, я подумки буду з тобою" — ось на це насправді можна спертися.
Дитина не хоче до школи: чому і на що звернути увагуПричини, за якими старший школяр не хоче до школи, можуть бути вельми серйозними, як зазначає Євгенія Курагіна. Завдання батьків — зрозуміти, в чому причина такого небажання. Це можна зробити, спостерігаючи за дитиною на початку навчального року і зрозумівши причину її тривоги.
Чому дитина не хоче до школи:
- Протест проти закінчення літа і безтурботних днів, який минає буквально за кілька днів і у міру того, як дитина пристосовується до навчального ритму.
- Дитині важко, некомфортно в школі, і це можуть бути не лінощі й не капризи — так часто проявляється депресивний стан. Який перейде в навчальний процес, протест зійде нанівець. Але дискомфорт, стрес, депресія залишаться, однак їх вже поглине щоденна рутина, тож тривожні симптоми не завжди можна буде чітко розрізнити.
Раніше ми розповідали, скільки коштує зібрати першокласника до школи.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: