У різних регіонах України вінок називали по-різному: теремок, лубок, коробуля, плетінь, кодина, гібалка, фес, чільце, перев'язка. Наші предки вважали вінок особливим оберегом, предметом, який захищає від злого погляду та лиха. Вінки плели із живих квітів, трав, тоненьких гілок, вплітали різнобарвні довгі стрічки. Вважалося, що стрічки закривають волосся і оберігають від чужого погляду.
Вінок був чимось на зразок зв'язувальної ланки, символом єднання людини з природою. Етнографи нарахували понад 70 видів українського вінка. Зазвичай вінки одягали на якісь великі свята. Особливо гарними та пишними готували вінки на весілля. До речі, за кольором стрічок у вінку і використаним у ньому квіткам можна було зрозуміти чи засватана дівчина, заміжня чи вільна. Залежно від різних обставин використовувалася різна кількість квітів, вона була фіксована на кожний випададок.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Окрім квітів (живих та штучних) українки використовували воскові квіти. Їх виготовляли спочатку з паперу, потім опускали до парафіну та отримували застиглі прикраси для вінка. Крім цього, використовували і намистини від прикрас, і стрічки, і дріт, і квіти з дерев'яної стружки — тобто прикраси робили з усього, що було під рукою.
Перший вінок дівчинці мати плела в 3 роки. У нього вплітали ромашки, незабудки, чорнобривці. У 4 роки плели вже інший вінок — з листям яблуні, з безсмертником. Для дівчинки 7 років мама плела вінок із сімома квітами. Кожна квітка, травинка, гілочка мали своє певне значення. Наприклад, мак вважався символом молодості, родючості, м'ята оберігала здоров'я, листя та квіти яблуні були символом материнської любові, калина — символом дівочої краси.
Майстрині по всій Україні роками намагалися відтворити вінки, які носили українки 100 років тому. Вивчали техніки, матеріали, структуру, вивчали обряди та традиції, пов'язані з вінком. Важливим моментом був не лише збір певних квітів і трав, а й сам процес плетіння. Дівчата плели вінки з піснями, приказками. За допомогою вінків ворожили, їх заговорювали на кохання та благополуччя. Вінок був основним атрибутом на свято Купала. Дівчата пускали по воді свої вінки і спостерігали: якщо вінок потонув, то цього року дівчина не зустріне свого кохання, якщо вінок підхопила течія, то цього року буде весілля.
Раніше ми розповідали про вишиту сорочку 7 цікавих фактів.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: