Досьє на горіхи: як правильно їх їсти, що отримати максимум користі

Якщо людина дбає про своє здоров'я, у її раціоні обов’язково повинні бути горіхи. Чому? На це та інші питання напередодні Горіхового Спасу (цього року його святкують 29 серпня) нам відповів лікар-натуропат, фітотерапевт Олена Світко.

У них багато Омега-3, Омега-6, Омега-9 жирних кислот, які є "будівельним матеріалом" для мозку, нервової, серцево-судинної та ендокринної систем. Також вони мають протизапальний ефект. У різних видах горіхів вміст цих кислот також різний. Але якщо говорити в цілому, то при вживанні горіхів організм насичується різними жирами. Крім того, ці жири потрапляють у горішок у своєму первісному вигляді. Чого не скажеш, наприклад, про рослинні олії, тому що в процесі виробництва деякі їх корисні властивості губляться.

Тепер пора молодих волоських горіхів. У такому «молочному» вигляді вони найкорисніші, тому що максимально насичені вітамінами та мінералами. Для загальнозміцнювальної дії достатньо з'їдати 10 штук на добу. Стільки ж можна їсти і мигдалю. До речі, він вважається ідеальним горіхом для вживання, тому що засвоюється краще за інших "побратимів". Хоч він і досить м'який, перед вживанням варто замочити його в холодній воді на годину, щоб зняти шкірку. Вона не тільки гірчить, а може викликати розлад шлунка.

А ось до вживання лісового горіха — фундуку — вимоги особливі. Це досить тяжкий горіх. В ідеалі його потрібно їсти зовсім потроху — максимум 25 г на добу (приблизно 3—5 шт). При цьому важливо ретельно розжовувати, щоб не забивався шлунок. Фундук повільно перетравлюється і довго перебуває у шлунку. В результаті можуть з'явитися такі симптоми, як болі в животі та здуття. Після вживання фундука наступний прийом їжі повинен бути не раніше ніж через 1,5 години.

У великій кількості горіхи можуть викликати алергію. До того ж через те, що вони досить важкі для перетравлення, вони здатні забивати шлунок і викликати розлад ШКТ.

Зі свіжою зеленню, овочами, тваринним білком. Прекрасний приклад «дружби» цих продуктів — грузинська кухня. Також горіхи можна додавати в сир, але небагато — 30 грамів на 100 грамів сиру.

Волоські горіхи також чудово поєднуються з медом: поживні компоненти в цих продуктах доповнюють один одного і легко засвоюються.

А ось інші різновиди горіхів з медом дружать погано, оскільки вони є важким рослинним білком, а мед — легким вуглеводом. Такий дует викликає газоутворення в шлунку або в кішківнику.

Крім того, коли ця бродяча маса потрапить у стравохід, все може закінчитися печією. Та й підшлункова залоза на таке поєднання погано реагує. Практично всі ми схильні до латентного панкреатиту, тому після горіхово-медового бенкету може навіть боліти у лівому боці.

Не варто поєднувати горіхи з продуктами, що містять глютен (наприклад, злакові — пшениця, жито, овес, ячмінь).  Цей мікс не має жодного сенсу з погляду користі для організму, тому що клейка речовина глютен перешкоджає засвоєнню жирів.

Щоб розуміти, чи можна людині взагалі їсти горіхи, потрібно зробити УЗД жовчного міхура та печінки. Річ у тім, що через підвищений вміст жиру горіхи — потужний жовчогінний засіб. І якщо в жовчному міхурі є застійні явища або людина страждає на жовчнокам'яну хворобу, то в чистому вигляді горіхи таким пацієнтам протипоказані, тому що можуть викликати печінкову кольку.

Також з ними потрібно бути обережними гіпертонікам, людям, які мають ішемічну хворобу серця, підвищений рівень холестерину. Річ у тім, що насичена жирна кислота Омега-6, що міститься в них (її називають арахідоновою, особливо нею багатий арахіс), має судинозвужувальну дію, підвищує артеріальний тиск і рівень холестерину.

І не варто забувати, що горіхи дуже калорійні, тому тим, у кого є зайва вага, необхідно обмежити вживання будь-яких видів горіхів до 2-х шт. на день.

Горіхи — це білково-жировий продукт рослинного походження. Але хоч вони й не містять консервантів та барвників, проте можуть збирати з довкілля солі важких металів та шкідливі мінерали з ґрунту чи з повітря, якщо, наприклад, ростуть уздовж дороги. Тому потрібно обирати горіхи з екологічно чистих регіонів, наприклад, Карпат.

Ще один важливий момент: волоські горіхи краще купувати у шкаралупі. Доведено, що шкірки та ядра горіхів багаті на йод, і якщо їх зберігати у відкритій баночці без шкаралупи, він випаровується.

У день п'ять зерен мигдалю (через вміст кальцію особливо показаний для жінок, які вже після 40 страждають на остеопороз), або два волоських горіхи, або жменю фісташок або арахісу рекомендується з'їдати вранці на сніданок.

Добре підуть горіхи у складі салату на обід. А ось на вечерю їх вживати не варто через калорійність та тяжкість для шлунка.

Через те, що горіхи дуже жирний продукт, їх не варто давати дітям до трьох років: у більш ранньому віці підшлункова залоза може не виробити достатньо ферментів, необхідних для розщеплення жирів.

• Волоські горіхи — джерело міді, цинку та вітамінів групи В. Завдяки поєднанню цих речовин покращується пам'ять.
• В арахісі більше, ніж в інших горіхах, білка. Він має крововідновлюючу дію,  тому корисний хворим на гемофілію.
• Мигдаль — горіховий чемпіон із вмісту кальцію.
• У фундука найвищий, в порівнянні з іншими горіхами, вміст фолієвої кислоти, яка потрібна для зачаття здорової дитини.
• Кедрові горіхи багаті на вітамін Е та інші антиоксиданти, через що посилюють імунітет, а також йодом, тому можуть служити для профілактики порушень в роботі щитовидної залози.

Раніше ми писали про те,  наскільки безпечна OMAD-дієта.  

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

• Душ Шарко: все, що ти маєш знати про цю диво-процедуру 
• Алергія на глютен: як розпізнати і що можна їсти