Що робити, якщо постраждали від торгівлі людьми: розповідають Людмила Барбір та Єгор Гордєєв

За даними офісу Омбудсмана України, за 7 місяців з початку повномасштабного вторгнення російських військ до України понад 14 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями. Половина з них шукала прихисток за кордоном. Ще 3 мільйони українців були вивезені на територію ворога з окупованих територій. У "Сніданку з 1+1" розповіли, як у ці важкі часи убезпечити себе і не стати жертвами експлуатації та торгівлі людьми й куди звертатись по допомогу у разі виникнення потреби.

Під час великої війни українці стали більш вразливими до потрапляння у ситуацію торгівлі людьми та експлуатації! Особливо жінки та діти! Основна їхня потреба — це гроші та фінансова підтримка сім’ї. Давайте захистимо себе і тих, хто поруч. Допомогу можна отримати від Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні. Кожен має запам’ятати номер гарячої лінії — 527,
— розповідає Людмила Барбір, яка стала амбассадором цього соціального проєкту разом із колегою Єгором Гордєєвим.

Руслан Сенічкін, Ірина Мидловець, Людмила Барбір, Юрій Горбунов © пресслужба

Разом з МОМ в прямих ефірах "Сніданку" показали 5 відеоісторій, що зафіксували найбільш поширені випадки, коли людьми скористалися торгівці. Трудова експлуатація; використання у збройних конфліктах; секс заради виживання; сексуальна експлуатація; примусове жебрацтво.

Як вберегтися і не потрапити у скрутну ситуацію? Подбай про себе і близьких, дізнайся важливу інформацію. 

Онлайн-пошуки на сексуальний доступ до українок значно зріс після 24 лютого – дані медіакомпанії Thomson Reuters. Водночас у мережі з'явилось багато "замаскованих пропозицій" щодо роботи або соціальної допомоги для переселенців. Найчастіше до сексуальної експлуатації потрапляють жінки віком від 18 до 24 років — дані Міжнародної організації з міграції. З 2004 року ця організація надала допомогу понад 4 000 українців, які постраждали від сексуальної експлуатації. Проте більшість таких випадків просто замовчують через страхи. 

Єгор Гордєєв, Ірина Мидловець, Неля Шовкопляс © пресслужба

Часто людина, котра постраждала від експлуатації соромиться попросити про допомогу родичів або друзів. Якщо у вас є хоч якийсь натяк або підозра, що ви або ваші близькі можете стати потерпілим чи вже постраждали — телефонуйте 527. Конфіденційна гаряча лінія з протидії експлуатації,
— радить Єгор Гордєєв.

Треба бути дуже розважливим і обережним і пам’ятати про кілька важливих правил, коли збираєтесь кудись їхати. Залиште робочі та домашні адреси родичам; оформіть трудові відносини офіційно. Якщо не виходить, докладно розкажіть де і через кого знайшли ту чи іншу роботу. Зробіть копії всіх документів; придумайте кодове слово — у разі чого, у розмові з рідними телефоном скористуйтеся ним. Наприклад, запитайте, як мій кіт? А у вас вдома кота і нема. Ті, що поруч, не здогадаються, але рідні одразу зрозуміють, що ви у біді,
— наголошує національна спеціалістка з питань захисту Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Ірина Мидловець.

Як захиститися від примусової праці © пресслужба

Ті, хто постраждав від експлуатації чи торгівлі людьми, звернувшись на номер гарячої лінії 527, зможуть отримати по ситуації правову чи психологічну допомогу, у разі потреби — надання тимчасового притулку, допомогу у працевлаштуванні або перекваліфікації, допомогу в отриманні чи поновленні освіти, матеріальну допомогу на задоволення потреб першої необхідності.

Гаряча лінія з протидії експлуатації © пресслужба


Раніше ми писали про те, що має бути в тривожному рюкзаку на випадок ядерного вибуху.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: