Ранок 10 жовтня для України був особливо недобрим. Київ, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя та інші міста зазнали ракетних обстрілів. Особливо сьогодні постраждала українська столиця. Люди знову ховалися в укриття, метро та порівнювали цей день із 24 лютого.
Ситуація залишається дуже напруженою, і очільники міст просять громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги і прямувати в укриття. Знаходитися там непросто і дорослим. Що вже скажеш про дітей. Щоб зменшити їх стрес під час перебування в укритті, психолог Світлана Ройз підготувала наступні поради.
Як допомогти дитині в укритті- Потрібно чесно і дуже короткими фразами відповідати на питання дітей. Навіть на найбільш тривожні. Пояснити, що зараз війна, але наша армія зупиняє всі сили ворога. Робити акцент на тому, що наша армія дуже сильна.
- Пояснити сигнали сирени: "Коли ти чуєш сирени, то це означає, що наша армія поруч, що вона помітила небезпеку, вона бореться з нею і про нас дбають". Треба запевняти дитину, що зараз ми в безпеці.
- Які слова обирати? "Я доросла людина", "Я тебе захищу", "Я з тобою", "У нас є план", "Я знаю, що робити", "Дивись, скільки людей разом, і наша армія нас захищає".
- Не соромити за страх. Дозволяти виявляти будь-які емоції. Не порівнювати з іншими. Навпаки. Бадьорити: "Ти молодець, ти так гарно справляєшся. Ти мій герой/моя героїня".
- Переміщуючись в укриття, взяти з собою іграшку чи іншу улюблену річ, чи стискати руки, чи робити ляльку-мотанку.
-
Просити дитину, щоб обійняла нас міцно-міцно.
-
Робити будь-які вправи, які задіюють тіло. Вправи на розтягування, та інші. Можна бити стіну, опиратися о стіну. Треба направляти рухи дитини. Стрибати в класики, стрибати, сидячи на сідницях.
-
Важливо разом співати і надати дитині можливість в малюванні, ліпленні в моделюванні лего трансформувати свій страх і напругу.
-
Уявити себе, родину, місто, країну під веселкою, захисним куполом.
-
Якщо дитина бліда, розгублена, не реагує на контакт, розтерти руки, мочки вух, дати шоколад і гарячий чорний чай. Взяти на руки, похитати, співати пісню, яку дитина знає. Звертатися на ім’я, говорити: "Мама, тато поруч".
-
Дати чи тетріс на телефоні, чи дартс чи іншу гру, пов’язану з просторовим сприйняттям. Це допоможе зняти напругу.
Сімейний консультант, педагог-психолог Марія Сичинська відповіла на своїй сторінці в фейсбуці на конкретні запитання матусь: як діяти в тій чи іншій ситуації.
- "Дитина почула вибухи. Коли кажу, що нам потрібно ховатися в коридорі, починає істерику. Навіть мультфільми не допомагають її відволікти"
Істерика не шкодить дитині. Нехай поплаче, покричить, нехай емоції вийдуть. Головне – не дратуйся і не зривайся на дитину. Пам’ятай, що їй/йому просто дуже страшно. Кажи: «Я знаю, мій хороший. Тобі страшно. Я знаю, голосно було. Я з тобою, ми впораємось. Я тебе люблю. Я поряд».
- "Дитина зараз в садочку. Дуже переживаю. Забирати не можна зараз"
Можно уявити, як тобі страшно. Але такі правила. Дихай і подумки підтримуй свою дитину. Якщо віриш, молися. Ти робиш все, що від тебе залежить. Виходить, що зараз твоє завдання – не робити нічого. Це, напевно, найважче завдання для батьків. З дитиною її вихователі, там є укриття. Ти хороша мама, а твоя дитина в максимально можливій безпеці.
- "У нас не чутно вибухів. Але дитина дуже знервована, чую постійне «Мам, іди до мене, мам, пограйся зі мною"
Найважливіше, що ти зараз можеш зробити, це бути зі своїми дітьми. Гратися, говорити слова любові, співати, читати. Максимально багато обіймати. Годувати грудьми менших тощо.
- "Якщо мама (тобто я) в паніці, їй не до ігор, а дитина хоче гратися, а я не можу"
Тоді я зараз тобі допоможу зібратися. Але буде неприємно. Дбати зараз про дитину – це твій фронт. Без видору. Наші захисники захищають нас у найстрашніші моменти. Якби вони казали «я в паніці, мені не до вас, не можу, ми б же все повмирали. Ти доросла, і у тебе є дитина. І ти їй зараз потрібна. Пограйся з нею.
- "Син не злазить з грудей і рук. Каже постійно «бах». Хоч ми і далеко"
Це нормальна реакція. Давай груди постійно. Кажи, що хочеш тримати його на ручках, що обожнюєш, коли він в тебе на ручках. Цілуй, міцно обіймай і кажи тихенько, але впевнено: «Я з тобою», «Я поруч», «Я тебе люблю» і т.ін.
- "Діти ригають від стресу"
Від стресу вони також можуть вкакатися, впісятися. Це нормальна реакція організму на такі події. Це не шкодить дитині. Швидше, допомагає це пережити. Твоє завдання – пояснити дітям, що це нормально. Заспокоюй їх. Бо зазвичай вони думають, що такі реакції – це вони вже помирають.
- "Сину 5 років, були вибухи біля нас. Почав кліпати очима. Як допомогти?"
Нічого страшного. Це нормальна реакція на ненормальні події. Усе теж саме: обіймай, цілуй. Кажи, що ти поряд. Розказуй казки тощо. Це пройде. З усім розберемось. Це не страшно.
Раніше ми давали актуальну карту бомбосховищ Києва.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: