Як зменшити стрес у дитини: 10 ігр від психолога

Дитяче життя, як і у доросле, сповнено свого стресу. Адаптація до садка, школи, спілкування з однолітками — все це вимагає чималих витрат душевних сил у мирний час. Що вже казати про військовий, коли дорослішання відбувається під виття сирен. Щоправда, є й хороша новина. Психіка дітей швидко відновлюється. Головне — вчасно розпізнати, що дитина не просто вередує, а в неї розвивається хронічний стрес, і допомогти їй впоратися із цим станом. 

Експерти організації UNICEF виділяють 8 основних ознак стресу у дітей. Це: 

• Емоційна нестабільність. Дитина заводиться з півоберту. Вона легко дратується через будь-яку дрібницю, їй важко заспокоїтися.  
• Вегетативна нестійкість. У дитини легко з'являються почервоніння на шкірі, вона може за лічені секунди покриватися плямами. Також вегетативна нестійкість може виявлятися у вигляді підвищеної пітливості, нестійкого пульсу, метеозалежності. 
• Порушення сну. Важко засипати та прокидатися, дитина погано спить вночі, погано себе почуває після пробудження. 
• Часті застудні захворювання. 
• Психомоторні порушення: заїкання, нічне та денне нетримання сечі, нервові тики.
• Невротичні реакції: підвищена збудливість або навпаки загальмованість, стан пригніченості, апатії. 

• Патологічні звички: завзятий онанізм (мастурбація), смоктання пальця, гризіння нігтів тощо.

Насамперед потрібно розібратися, що саме викликає стійку стресову реакцію у твоєї дитини. Можливо, мимоволі її викликаєш ти сама. Пам'ятай, що діти — це дзеркало сім'ї. Особливо чуйно на емоційний стан матері реагують діти  до 6-7-річного віку. Тому, якщо мама схожа на  пружину, якщо вона постійно проживає емоційну гойдалку, то не варто очікувати спокою від своєї дитини.

Вона "дзеркатиме" твій стрес. Тому перша порада — "зроби" щасливу маму. Найчастіше відпочивай, займайся тими речами, які дарують тобі радість. Зі щасливою і спокійною мамою стане спокійнішою і дитина.

Важливо також чітко стежити за режимом дня. Не варто чекати від дитини, яка лягла спати об 11 годині вечора, а прокинувся о 6-й ранку, щоб піти в садок, радісного настрою. Якщо вона постійно не висипатиметься, це може стати причиною хронічного стресу та щоденних скандалів.

Не перевантажуй дитину цікавостями та гуртками. Особливо, коли вона звикає до школи чи садочка. На цей період не треба водити її на якісь додаткові заняття. Вони можуть спричинити перевантаження нервової системи. Найкраще більше гуляйте на свіжому повітрі.

До речі, величезним подразником для незміцнілої нервової системи діток є перегляд мультиків і особливо відео від блогерів. Вони використовують для картинок дуже яскраві кольори та звуки. Тож не дивуйся, якщо за пів години перегляду блогерського контенту твоя дитина може влаштувати грандіозний скандал.

Під час стресу виділяється гормон адреналіну. Його головний антогоніст – горомон окситацин. Він чудово виділяється під час обіймів. Тому психологи радять обіймати своїх діток щонайменше 8 разів на день. Але можна не обмежуватись обіймами. Психолог Світлана Ройз підготувала добірку тілесних ігор для дітей, які допоможуть підвищити рівень окситоцину та знизити рівень їхнього стресу.

1.  З цієї гри варто починати кожен ранок дитинки.  Торкаємося різних частин тіла, промовляючи слова (можливо, цілуючи): "Доброго ранку, носику! Доброго ранку, щічки! Доброго ранку, вушка! Доброго ранку, шийку! Доброго ранку, плечики (тощо)".  Треба пройтися так усім тілом. А потім розім'яти його як тісто чи пластилін. 
2. "Колобок".  Спочатку треба "засипати" борошно, пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім "налити" води — рухи, що гладять. Ліпимо тісто, а потім робимо "колобок": дитина сидить, обійнявши себе руками. А ми її обіймаємо за спинку. Розкриваємо руки — "колобок спікся".
3. "Поцілунки".  Цілуємо  лобик чи щічку багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила форму: квадратну, трикутну, овальну.  Також можно пофантазувати разом з дитиною, якого кольору поцілунок: "Я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним тощо"
4. "Обіймашки". Тут може бути багато варіацій. Наприклад, "люлечка". Потрібно  сісти за дитиною, обіймаючи її за спинку, можна погойдатися. Потім можна позмагатися, хто сильніше зможе обійняти. "Кенгуру" — дитина сідає животиком до вашого животика і міцно обіймає. Можно також призначити дитину головною з обрахунку обіймів. 

5. "Діду, де ти там?" І продовжуємо: "Не морозь (щічки, носик, попу, животик, ніжки…) нам". Дорослий каже слова, торкається до якоїсь своєї частини тіла. Діти також називають і торкаються її. Потрібно пройтись так по всьому тілу. 
6. "Орангутанг". Потрібно стукати із криком "Я-я-я-я" себе по грудній клітці, мов мавпа.
7. Торкатися один одного різними доторками: як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком.
8. "Сніговик". "Ліпимо" із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м’язи, наче вона замерзла. А потім "гріємо сонечком" зі словами: "А зараз вийшло сонечко, і сніговик тане". І дитина розслабляється.
9. Очищення. "Сонечко" чи "вода" приходить і з нашими торканнями тіла зверху донизу – і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає. 
10. "Квітка чи дерево?". Запитай у дитини, ким вона хоче бути, якою квіткою чи деревом. Торкнутися стоп зі словами: "В тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя, і міцно тримає тебе". Торкнутися боків:  "У тебе такий стрункий, сильний, міцний, гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани". Торкнутися голівки: "А це твоя крона – красива, ніжна, соковита, сильна. Ти – дерево Життя".

Важливо пам’ятати, що зараз діти і дорослі навряд чи зможуть грати в ігри, робити практики з заплющеними очима, поки що ми можемо намагатися контролювати всі процеси.  Наші доторки – не поверхневі, не лоскочуть, а проминають. Дитина може якусь гру просити повторювати багато разів, значить, ця гра для неї найбільш терапевтична.

Раніше ми писали про те, що покласти в аптечку для надання першої допомоги.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

• У МОЗ нагадали про базові правила домедичної допомоги 
• Як зберігати продукти без холодильника: 10 лайфхаків