Дорослі та діти зараз перебувають у постійному стресі. І якщо раніше, розказані дитячі страшилки були своєрідним "тренуванням", адаптацією, навчанням з подолання страхів, то сьогодні історії із серії "в чорній-чорній кімнаті..." можуть дуже негативно вплинути на дитячу психіку. Психологиня Світлана Ройз розповіла у своєму Facebook один недавній випадок зі своєї практики, коли їй довелося ночами заспокоювати дитину знайомої родини. Дитина мала напади паніки. З'ясувалося, що діти в укритті розповідали один одному лякалки та підкріплювали це відео із фільмів жахів. Світлана поділилася кількома порадами, які допоможуть боротися із дитячими страхами, особливо зараз, коли часто відключають електроенергію.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Як боротися з дитячими страхами: практичні поради- Постав для молодших дітей батьківський контроль використання інтернету. Щоб уберегти їх від перегляду того, що може сильніше впливати на їхній стан.
- Дай дитині свій ліхтарик чи маленький світильник на батарейках. (Щоб було відчуття "контролю над пітьмою").
- Не давай грати малюкові перед сном у комп'ютерні ігри та дивитися фільми чи мультфільми, де надто активні дії, різкі звуки, сюжети, пов'язані з магією. Це ще більше впливатиме на збудження дитини.
- Перед сном, якщо це можливо, грати в тілесні ігри, робити масаж, співати колискові.
- Краще не говорити дитині: "тут немає нічого страшного, нічого боятися. Ти ж доросла/ий" Дитина від цих слів не перестає боятися, вона почувається ще більш одинокою і безпорадною. А ще й починає відчувати провину, що він не такий. Важливо давати підтримку і, можливо, сказати: "це виглядає справді страшно. Я теж колись боялася. І я точно знаю, що ти впораєшся. Давай з тобою..." (і далі пропонуй дії).
- Важливо зняти фізичну напругу. Наприклад, дихати з акцентом на видих, розтягування, відштовхування страху. Акцентуй увагу на стопах, опорі спини, руках, очах, можливості сконцентруватися на картинках, які є в реальності (об'єкти якогось кольору або форми).
- Озвучуй дитині — щоразу, коли вона сама йде в темну кімнату, або робить якісь "сміливі" кроки — "дивися, тобі було страшно, але ти це зробив/ла!!! У тебе стільки сили та сміливості". Ми даємо дитині відчуття маленьких перемог.
Світлана Ройз також наголосила, що якщо у поведінці дитини з'явилися зміни, якщо напади паніки продовжуються, є напади агресії, часті істерики, необхідно обов'язково звернутися до психологів.
Нещодавно ми розповідали про те, як допомогти домашнім тваринам пережити стрес.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: