На це запитання відповідає наш консультант, психолог Вероніка Вікторівна Малкіна:
– На жаль, у мене немає чітких статистичних даних про те, які шлюби розпадаються частіше – так звані громадянські чи законні. Але мої особисті спостереження показують, що багаторічні громадянські шлюби найчастіше виявляються більш щасливими, ніж зв'язані міцними узами печаті. Пояснюється це просто: люди живуть разом, оскільки їм добре, а не тому, що бояться складнощів із розлученням.
Насправді, питання про громадянський і законний шлюб є питанням життєвих цінностей. Що для тебе важливо? Соціальний статус законної дружини? Захист державою, у випадку невдачі, твоїх майнових прав? Якщо у відповідь на ці запитання звучить «так» – громадянський шлюб стає неможливим.
Психологічна напруженість від відчуття хиткості свого положення цілеспрямовано, крок за кроком, губитиме стосунки. У цьому випадку, щоб стосунки одержали право на існування, шлюб краще зареєструвати. Печатка одразу ж зніме внутрішню напруженість, і люди можуть щасливо прожити все своє життя. Але можуть і розійтися. РАГС гарантій, на жаль, не дає.
Якщо ж людина орієнтована виключно на добрі, душевні стосунки, якщо думка про будь-яке насильство над своєю доброю волею або волею коханої людини є неприйнятною – навіщо таким людям печатка в паспорті? Такі люди внутрішньо готові в будь-яку мить відпустити кохану людину задля її щастя. І китайці абсолютно праві: впевненість у тому, що в будь-яку мить ти можеш піти, тримає міцніше ніж Закон.
– А як же діти? Майнові права?
– Це запитання не до психолога. Я можу говорити лише про моральну сторону справи. Мені доводилося витягати з глибоких психологічних криз жінок, які прожили в законному шлюбі по 10-15 років і, опинившись на порозі розлучення, були змушені через суд доводити своє право на частину житлоплощі.
І навіть – підтверджувати батьківство свого законного чоловіка. «Не мої це діти!» – зненацька заявляє отакий чоловік і вимагає генетичної експертизи. «Вона все життя сиділа на моїй шиї!» – і починається збір доказів, що ця виделка куплена саме на його гроші, а не на декретні його законної дружини. І законна дружина – на грані самогубства…
Повторюся: з погляду психолога питання про законний і громадянський шлюб перебуває в площині життєвих цінностей людини та її особистої порядності.
Слово юристам
І все-таки, все-таки… Чи захищає Закон України тих, хто, за словами нашого консультанта-психолога, орієнтований виключно на кохання?
Ми розмовляємо з юристом юридичної компанії «Пріоритет» Баяк Оленою Володимирівною (067 405-63-36)
– Олено Володимирівно, які права в дітей, народжених у громадянському шлюбі?
– Батьківство дитини записується зі слів матері. Причому в момент занесення запису у відповідні документи згода чоловіка на це не потрібна. Тобто жінка може назвати будь-яке прізвище, аж до вигаданого, і його буде внесено в графу «батько».
– Чи означає це, що ця людина апріорі повинна платити на дитину аліменти?
– Питання аліментів розглядається в суді, незалежно від того, зареєстрований шлюб чи ні. Якщо чоловік сумнівається (або принципово не хоче) визнавати своє батьківство, він може зажадати проведення генетичної експертизи. У випадку, якщо батьківство підтверджується, суд зобов'язує чоловіка платити.
– Чи залежить розмір аліментів від того, був шлюб офіційним чи громадянським?
– Ні. Якщо батьківство визнається добровільно або вимушено, розмір аліментів визначає суд. І такого поняття, як 25% від заробітної плати, вже не існує. Аліменти не можуть становити менше, ніж 30% від офіційно встановленого прожиткового мінімуму для дитини цього віку.
Підкреслю, що прожитковий мінімум для дитини 5 років і, наприклад, 12 – це різні цифри. Якщо жінка вважає, що цієї суми недостатньо, вона може просити суд про збільшення. Рішення ухвалюється в індивідуальному порядку, після розгляду всіх деталей справи: рівня доходу батька дитини, стану його здоров'я, наявності інших дітей тощо.
– А як ділиться майно?
– Якщо чоловік не заперечує факту ведення спільного господарства, то принцип однаковий як для зареєстрованого шлюбу, так і для громадянського. До речі, саме поняття «громадянський шлюб» – не юридичне. Суд виходить із формулювання «спільне ведення господарства». Якщо цей факт не заперечується жодною стороною, майно ділиться в пропорції 50х50. Але це – базовий варіант. Як правило, на розгляд суду пропонуються додаткові аргументи на користь збільшення однієї з часток. Рішення ухвалюється в індивідуальному порядку.
– А якщо факт ведення спільного господарства чоловіком заперечується?
– Жінці доведеться доводити це за допомогою свідків: друзів, родичів, сусідів. Цих людей попереджують про Кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення.
– І що вони повинні підтвердити?
– Зовсім побутові речі: що до цієї пари приходили гості, вони кудись ходили разом, купували продукти, речі, меблі. Доказом спільного життя можуть слугувати спільні фото, відеофільми тощо. Вагомим аргументом на користь встановлення факту ведення спільного господарства є доручення на водіння автомобіля, страхові документи тощо.
Якщо факт ведення спільного господарства судом визнається, подальший розгляд справи відбувається в тому ж порядку, що й офіційно зареєстрованого шлюбу.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (17)
У гр.мужа(как принято теперь называть) до сих пор есть оф. жена, на развод с которой подал пару месяцев назад. Они не проживают вместе уже более трех лет, но развод она все время оттягивала, не отдавала свидельство о браке, а теперь не является в суд, что тоже затягивает дело. У нас есть совместный счет, причем моих денег на нем гораздо больше, но открыт он на его имя. Хоть и есть доверенность, но все может быть, а в случае смерти доверенность теряет юр. силу. Вот и не понятно кто в таком случае имеет все права... я, которая проживает с ним более года, или жена, с которой на момент открытия счета еще даже не было заявления о разводе...Вот и думай...люишь человека, не любишь, а его родственники, дети, бывшие жены, могут что угодно судя по всему.., а ты бегай и доказывай чуть что, что ты тоже кто-то и
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)НЕ ТРЕБА НІКОГО ОБМАНЮВАТИ, НА ПРАКТИЦІ
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)БАТЬКІВСТВО ЗАПИСУЄТЬСЯ ЗІ СЛІВ МАТЕРІ І ЗГІДНО СТ.125 (КОЖЕН МОЖЕ ПРОЧИТАТИ НИЖЧЕ) ЗАЯВА БАТЬКА НЕ Є ОБОВ`ЯЗКОВОЮ!!!
Статья 125. Определение происхождения ребенка, родители которой не находятся в браке между собою
1. Если маты и отец ребенка не находятся в браке между собою, происхождение ребенка от матери определяется на основании документа учреждения здравоохранения о рождении ею ребенка.
2. Если маты и отец ребенка не находятся в браке между собою, происхождение ребенка от отца определяется:
1) по заявлению матери и отца ребенка;
2) по заявлению мужчины, который считает себя отцом ребенка;
3) по решению суда.
Уточняйте, пожалуйста, что трусливы и безответственны именно ВАШИ мужики и те, которые предпочитают сожительство и в течении 5 или 13 лет никак не могут решиться на настоящий брак.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Те, кто женился в 24 года по любви и убеждениям, а не "по залету" - надеюсь вне подозрений? ))))))))
Уважаемая редакция, и юрист юридической компании «Приоритет» Баяк Елена Владимировна!
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Большая просьба - не вводите читателей в заблуждение своими непроффесиональными "юридическими" коментариями!
Статья 125, (часть 2) Семейного кодекса Украины гласит:
"...2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
2) виключено [до виключення тут було «за заявою чоловіка, який вважає себе батьком»]
3) за рішенням суду;
ЧИТАЙТЕ СЕМЕЙНЫЙ КОДЕКС !
С уваженим,
практикующий юрист Дмитрий
Не хвилюйтесь, наведений у статтi коментар "юриста" Баяк Олени Владимирівни, яка без зайвої скромності вказала свій телефон для читачів (майбутніх клієнтів) ПОМИЛКОВИЙ І НЕПРОФЕСІЙНИЙ, ОСКІЛЬКИ ЗГІДНО СТ. 125 СІМЕЙНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ЯКЩО МАТИ ТА БАТЬО НЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗАРЕЭСТРОВАНОМУ ШЛЮБЫ БАТЬКІВСТВО ЗАПИСУЄТЬСЯ ЗОВСІМ НЕ ЗІ СЛІВ МАТЕРІ, А ЗА ЗАЯВОЮ БАТЬКА І МАТЕРІ (!), АБО ЗА РІШЕННЯМ СУДУ (!).
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Ненавижу это выражение "сожительство", а "гражданский брак" - вообще, как не настоящий. Это очень унизительно для женщины. Хотя сама я так живу. А хочется выйти замуж, родить ребенка и чтобы все как у людей. А не получается - не хочет жениться на мне, хочет проверить чувства и все такое. А мне уже все это надоело - надоело, что спрашивают, когда замуж, надоело, что он не знает как меня представить кому-то... В наше нестабильное время хочу пожелать : женщины - будьте хранительницами домашнего очага, мужчины - будьте смелее.
Прокоментувати Мені подобається (2 користувачам)Если мужчина - /////, то штамп в паспорте его не изменит. А к боли и пустоте присоединяться еще и бюрократические хлопоты с разводом.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Наши отношения в гражданском браке за 5 лет себя исчерпали.Теперь он просчитывает каждую потраченную свою копейку и мою, хочет всё на равных приобретать,учитывать особенно сколько котлет съел мой ребёнок.при этом я полностью веду домашнее хозяйство, обеспечиваю уход и заботу в нашей ячейке, которые, видно, не в цене.А была же любовь..., страсть..,трепетное отношение друг к другу.Остались одни погоревшие угли.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)гражданский брак дорогое удовольствие , пришлось самой строить карьеру, зарабатывать деньги, параллельно с так называемым мужем покупать себе машину и квартиру, в конце концов он еще и убежал от меня, подарив своей дочери машину. Сейчас просится назад , и ведь старше меня на 30 лет. Дорогие мужчины ! Не будте лохами, женитесь на нас , мы сделаем вас генералами и президентами., а как гражданские жены мы вас просто опустим ниже плинтуса! У нас также нет ответственности за вас как и у вас. Ну что простить его или как...
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)я живу 5 лет в гражданском браке, и мне очень замечательно... мои свекры живут 30 лет и прекрасно.. А на счет ,что записывают со слов матери.. я не согласна.. когда мы записывали, то требовали папу и его паспорт и ЗАГС выдал мне документ, об установлении отцовства. Я даже этот документ сама не могла забрать сама только с мужем. Я и он ставили свои подписи
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)