Як знайти спільну мову з дитиною-підлітком?

Дізнайся, як спілкуватися зі своєю дитиною в її "важкому" віці

Наталія Кривицька
Наталія Кривицька
журналістка
19 жовтня 2012, 15:30
Діти
© Shutterstock

"Важким" у дітей прийнято називати вік приблизно від 12-13 і до 16-17 років. Саме в цьому віці вашого ласкаву, добру і чуйну дитину ніби підміняють на зле і колюче створіння, яке істерить, скандалить і все робить навпаки. Так в чому ж причина і як з цим боротися?

Психологи стверджують - ніяк. Цей період треба просто пережити як стихійне лихо. Однак його сумним наслідком може бути втрата довіри з боку дитини і хороших стосунків із нею назавжди. Щоб цього не сталося, важливо зайвий раз не піддаватися емоціям і поводитися правильно й мудро.

1. Запам'ятайте, що в цьому віці ваша дитина начебто "виношує" свою особистість, що формується. Вона нервова і потребує дбайливого ставлення. У цій ситуації батьки повинні проявити в першу чергу турботу і підтримку.

2. Кожен тінейджер, з точки зору психології, - людина з "прикордонною" психікою. Це означає, що більш-менш явно виражений розлад нервової системи в більшості випадків є нормою.

3. Переконайтеся, що дитина має можливість певну кількість часу перебувати на самоті (одна в квартирі на час вашого від'їзду, одна в своїй кімнаті після школи і т.п.). Повірте, якщо підліток ні секунди не буває один, він поступово вибухне ("вибух" - це, відповідно, істерика).

4. Пам'ятайте також, що його кімната - це його територія. За її межами може відбуватися і вирішуватися, що завгодно, але в його кімнаті повинні діяти його закони.

Батькам на замітку: стан кімнати підлітка - це стан його душі. Суворий порядок - він педантичний і акуратний, серйозний і уважний. Повний хаос - він у творчому або емоційному пошуку. Постійно різний стан речей - підліток різнобічна особистість і не може зупинитися на чомусь одному.

5. Деяка ступінь свободи необхідна підліткові не менше, ніж можливість іноді знаходиться на самоті. Ніщо не повинно насторожувати батьків сильніше (в плані благополучного психічного розвитку дитини), ніж відсутність у тінейджера потреби у свободі дій та слів.

6. Агресія підлітка, спрямована на оточуючих - це відображення підсвідомої агресії по відношенню до самого себе, так само як і любов до оточуючих неможлива без любові і поваги до власного "я". Ці почуття формуються у підростаючої людини під впливом батьківських емоцій по відношенню до неї.

Фактично, саме батьки є першопричиною дитячої агресії, так чи інакше формуючи у дитини стійке почуття провини і сумніви у власній значущості через відсутність підтримки і уваги. Почуття провини руйнівно і для дітей, і для батьків.

Як висновок, пропонуємо батькам вивчити 4 основних правила спілкування з дитиною-тінейджером:

- Не читайте лекції. У вас є 60 секунд перед тим, як увага дитини відключиться.

- Тримайте вухо гостро. Слухайте спокійно, не перебивайте тінейждера своїми зауваженнями. Замість цього задавайте короткі уточнюючі питання, типу: "Чому, ти думаєш, вона це сказала?", або "І що ти з цього приводу думаєш?", щоб показати, що ви уважно слухаєте і краще зрозуміти його емоції.

- Використовуйте мову тіла. Ви можете здатися розлюченого, навіть якщо це не так. Не стійте над підлітком, коли він сидить, і не складайте руки в боки.

- Влаштовуйте сімейні вечері. Діти, які регулярно проводять час з сім'єю, рідше потрапляють в неприємності і краще вчаться в школі. Крім того, як би там не було, ваша дитина потребує вас.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (19)

символів 999
  • Ирина 38 7 років тому

    У тебя есть взаимопонимание с ребенком?
    Відповідь: Добрый вечер! Раньше ,я считаю,было полное взаимопонимание... До того момента,пока он не поступил учиться и не уехал учиться... Он стал замкнутым,ничего не рассказывает , звонит мне конечно постоянно,но он очень изменился,перестал совсем почти улыбаться... Я уже жалею,что отпустила его от себя в другой город... Но у нас бесперспективный город,нет ни работы,ни нормального образования... Думала о его будущем,а он мне уже говорит,что хочет бросить учёбу.((( Подскажите,что мне делать? И как убедить его дальше учиться?

    Прокоментувати Мені подобається
  • Анна27 7 років тому

    цікаві поради, як знайти спільну мову з дітьми, можна прочитати у журналі"Експеримент"

    Прокоментувати Мені подобається
  • сильный 7 років тому

    У тебя есть взаимопонимание с ребенком?
    Відповідь: Не очень

    Прокоментувати Мені подобається
  • Татьяна 8 років тому

    У тебя есть взаимопонимание с ребенком?
    Відповідь: Очень не хватает взаимопонимания с сыном подростком. Он как колючка, стал хамить и грубить.никакого уважения. Как будто стену выстроил между нами. Не знаю что делать.

    Прокоментувати Мені подобається
    • marina- mail.ru 8 років тому

      У меня тоже с моим старшим сыном проблема , ему 13 лет исполнилось. Постоянно ищу точки соприкосновения , разговаривают, пытаюсь вести диалог о его интересах, он говорит зачем тебе это надо. Как будто провоцирует разлад. Вот вчера снова поругались, я пришла домой сидит в школу не ушел, муж сказад болела у него голова, выпил лекарство. К моему приходу уже все прошло, сидит за компьютером, сказала выйти , идти делать уроки , он в отказ. Часа 1,5 пыталась наладить с ним диалог, он протестует, к сну совсем разругались, наговорил грубостей, так и не договорившись, я всю ночь плохо спала. Чувствую вину, извинилась, а ребенок обиженный уснул.Что то делаю не так.

      Прокоментувати Мені подобається
  • 7852 9 років тому

    У тебе є взаєморозуміння з дитиною?
    Відповідь: Нет.Мой сын при малейшому замечании истерит, психует.Я не понимаю такую его реакцию.Хочу понять, но не получается.Может я в чем то виновата?

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 9 років тому

    Иона

    Прокоментувати Мені подобається
  • Сюзанна Кара 10 років тому

    У тебя есть взаимопонимание с ребенком?
    Відповідь: Нет, моей дочери 11 лет. Ее не интересует вообще ничего. Учится не хочет, оценки плохие, нет любимого предмета и занятия. Отдавала на разные кружки чтобы определить и понять, что ей по душе. Невозможно попросить что-то сделать, игнорируются любые просьбы. Грубит и говорит резко. Всегда думала, что смогу с этим справиться и что меня это не коснется. Опускаются руки ((

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 10 років тому

    У тебя есть взаимопонимание с ребенком?
    Відповідь: moey dochke 16,5 vzaimoponimanie kuda to ulituchilos'...sil net , doma nichego ne delaet,pomogat' ne hochet govorit u nee manikyur...ustala!!!

    Прокоментувати Мені подобається
    • 8633 9 років тому

      И у Вас проблема, однако... Вот Вы же кириллицей не пишете, а это говорит о Вашем внутреннем не сбалансированном (разбалансированном) мировоззрении. Начните с себя и всё будет отлично! Удачи.

      Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 10 років тому

    у меня такая же проблема!ничего не надо сыну 13.5лет.только игры.учиться не хочет.стоит только заикнуться об уроках.так тебе нагрубят выше крыши!устала!каждый день скандалы.к первому уроку постоянно опаздывает.смотрю на на него не так.все делаю не так.я во всем виновата.что делать уже не знаю!и все это наблюдает младшая дочь двух лет

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 10 років тому

    сына ничего не интересует кроме комп. игры, нервный, ленивый, нет концентрации в реальной жизни...

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще