Як схуднути? Не стань жертвою булімії

Ти хочеш схуднути, тому жорстко обмежуєш себе в їжі.

Постійно відчуваєш голод. Звинувачуєш себе за кожен з'їдений шматок. Скрупульозно підраховуєш калорії. Регулярно перевіряєш свою вагу та надмірно тренуєшся в спортзалі. А коли твій організм не витримує голоду, зриваєшся, їж усе підряд і…  І поспішаєш позбавити свій шлунок від його вмісту, викликаючи блювоту... Ситуація тобі знайома? Обережно, з булімією не жартують!

Як психічний розлад це захворювання виникає в результаті тривалих дієт, фізичного та морального виснаження організму, коли почуття сильного (або постійного) голоду призводить до нападу обжерливості. Після цього хворий намагається швидко очистити шлунок від усього з'їденого — викликає блювоту, п'є проносні препарати, ставить клізми тощо. І все для того, щоб не набрати зайвих кілограмів.

Медики кажуть, що булімію складно визначити, адже, як правило, хворі приховують свою періодичну тягу до обжерливості й, тим паче, до неминучої блювоти. І тим більше не хочуть визнавати себе хворими на булімію.

Коли їжа стає наркотиком

Булімєю страждали багато відомих особистостей, серед яких — принцеса Діана, акторка Джейн Фонда, фотомодель Кейт Мосс і навіть король рок-н-ролу Елвіс Преслі. Це захворювання є реакцією на стрес, складну життєву ситуацію (депресії), а також на дефіцит корисних речовин і гормонів в організмі (які зникають внаслідок суворих дієт).

Наприклад, причиною тяги до солодкого є брак серотоніну — так званого гормону щастя, що впливає на хороший настрій, злагоджену роботу нервової системи та шлунково-кишкового тракту, а також стабільність ваги. Серотонін виробляється організмом із речовин, що надходять із їжею. Тому низькокалорійні дієти призводять до дефіциту серотоніну, а отже, до депресії.

Виснажений організм буквально «звіріє» через постійне маніакальне бажання поїсти. І рано чи пізно не витримує — зривається та починає безконтрольно поглинати їжу, за один прийом дозволяючи собі майже тижневий раціон. Потім усе закінчується блювотою, ненавистю до себе та новою суворою дієтою як покаранням. До наступного зриву.

Жертва булімії опиняється в порочному колі, вирватися з якого дуже непросто. А організм під час нападів терпить знущання та муки, які рано чи пізно стануть причиною зупинки серця, безпліддя, виразки шлунку, непрохідності кишечнику, шизофренії тощо.

Як врятуватися від булімії?
Фахівці кажуть, що лікувати булімію потрібно за допомогою психотерапії. І починати слід з визначення причин недуги, які для кожного пацієнта індивідуальні (від низької самооцінки, неадекватного сприйняття світу та непевності в собі до прагнення відповідати певним канонам краси, а також вияв спадкоємних чинників або психічних травм, отриманих у дитинстві).

При лікуванні булімії можуть призначатися й лікарські препарати загального впливу, заспокійливі й антидепресанти.

Психологи впевнені: впоратися з булімією нелегко, тому запорука успіху полягає в тому, щоб хворий усвідомив ситуацію як хворобу. І виявив бажання бути здоровим і боротися за своє здоров'я.

Процес одужання відбувається поступово та повільно. Незалежно від того, як хворий намагається вибратися із тенет цієї недуги – самостійно, з допомогою фахівця чи навіть стаціонарного лікування в клініці для хворих на булімію, головне — це бажання пацієнта вилікуватися раз і назавжди, а не тимчасово забути про напади (як правило, про людське око, якщо ініціатором лікування виступає не сам хворий, а рідні й близькі), щоб потім знову повернутися до статусу «вічного дієтомана».

Пацієнт повинен хотіти вилікуватися та боротися з недугою. Серед дієвих способів — викорінювання старих і впровадження нових звичок, наприклад:
– харчуватися дрібно 4-5 разів на день, не переїдаючи;
– відмова від суворих дієт із метою схуднути на користь збалансованого харчування (можна за рекомендаціями дієтолога);
– заміна «непотрібних» вуглеводів — тістечок, тортів, цукерок — овочами та фруктами;
– відмова від жирного м'яса на користь м'яса птиці та риби;
– перекус солодким краще замінити на перекус фруктами та йогуртами;
– під час лікування не ходити на банкети, фуршети, щоб не спровокувати нападу булімії;
– не купувати багато продуктів (тобто не забивати холодильник), щоб не піддатися спокусі;
– їсти повільно, маленькою ложкою, дрібними шматочками, роблячи перерви, прожовувати ретельно;
– завжди перед їжею питати себе – чи хочу я їсти?
– не їсти на ходу та стоячи, а приймати їжу лише за столом, призначеним саме для їжі;
– не читати, не дивитися телевізор під час прийому їжі.

А також людина, яка страждає булімією, повинна полюбити себе такою, якою вона є, і перестати ненавидіти своє тіло за маленькі слабості. Тут, можливо, не обійтися без допомоги психолога або потрібної літератури (якщо пацієнт не бажає звертатися до фахівців) на теми, як підвищити самооцінку, як боротися зі стресом, як знайти себе, як знайти гармонію душі й тіла.

Коли пацієнт не може самостійно впоратися з недугою, для лікування булімії застосовують антидепресанти (прозак, феварін). І стаціонарне лікування в закритих відділеннях, де пацієнта годують насильно, та стежать, щоб він не викликав блювоту.

 

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги


Новини партнерів


Коментарі (1)

символів 999
  • Гость_Нина 7 років тому

    Это очень страшное явление,я мучаюсь им наверно уже больше двух лет! И саме страшное в том , что заработала себе кучу болячек таких как халецестит,панкреатит(((
    Я ходила к врачу и пыталась обьяснить о своей проблеме , но серьёзно её не восприняли( Поэтому приходится бороться самой(((

    Прокоментувати Мені подобається

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net