Медитація як наука? Так. Спробуй!

Чого лише не почуєш у громадському транспорті! Наприклад: одна дуже жінка похилого віку скаржиться інший: «Вирішила зайнятися бізнесом: продаю розсаду, квіточки, зелень різну.

Медитація як наука? Так. Спробуй! © vedmochka.com
Та щось не дуже йде… Пішла до ворожки, а вона й каже: у тебе чакри закриті, відкривати треба, інакше нічого не вдасться! Думаю спробувати…» Її теж немолода співбесідниця здивовано витріщає очі: «Чакри? А може, тобі просто наврочили?» Бізнесменка-невдаха зневажливо дивиться на подругу: «Зурочення на закриті чакри й чіпляється… Треба відкривати! А то прогорю…»

Отаке: в 70-х за викладання йоги запроторювали до в’язниці, років десять тому про чакри, медитації, енергії та інше знали лише найбільш просунуті, а сьогодні… А сьогодні попит на все, що виходить за рамки звичного, породив таку пропозицію, що лише дивуєшся… І найвідвертішого (а нерідко – й дуже небезпечного для людей) шарлатанства – хоч греблю гати. Чого лишень немає на «східному базарі»: навчають відкривати чакри (щоб торгівля йшла), управляти енергіями (щоб ніяка імпотенція не причепилася), зцілятися буквально від усіх (особливо – неіснуючих) хвороб без лікарів і таблеток, заглядати в майбутнє (дорогою на кухню), управляти реальністю (як старим «жигулятком») і т.д… Що вже казати: все перераховане справді можливе. Але…

Але не вдома у вчорашньої бабки-шептухи, яка несподівано стала фахівцем із відкривання чакр… І, на жаль, не на семінарах більшості «учителів», у кращому разі – абсолютно безкорисних, у гіршому – просто небезпечних. У людині справді дрімають могутні сили, але будити їх треба дуже обережно – інакше можна випустити з себе самої джина, впоратися з яким буде ой, як непросто.
Сьогодні навіть офіційна наука визнає медитативні й енергопрактики як дуже потужний і дуже дієвий метод вирішувати завдання, які розумовий апарат людини оцінює як тупикові. А кілька десятків років тому це питання знаходилося під надійним наглядом військових: ще за старого доброго Радянського Союзу в Києві було організовано унікальну лабораторію, що об'єднала людей з дуже нестандартним мисленням і такими ж здібностями. Поставлені перед лабораторією завдання були напрочуд точні: розробити методики, які давали б людині змогу вирішувати завдання, що виходять за рамки її природних здібностей. Ця лабораторія пропрацювала кілька років, видавши наукові методики з концентрації уваги (здатність, необхідна льотчикам, диспетчерам тощо), провівши своєрідні дослідження в області медицини, дослідивши поведінку людини в екстремальних ситуаціях. Крах СРСР призвів до офіційного закриття цієї лабораторії.

Але люди і їхні справді унікальні розробки на цілком науковій, позбавленій будь-якого містицизму, основі, не могли зникнути: в Києві з'явився «Університет ефективного розвитку». Очолив його Бахтіяров Олег Георгійович – людина унікальної долі та неймовірної харизми, розробник авторського курсу медитативних практик, автор кількох книжок і наукових монографій. У його команді – найяскравіші, справді унікальні люди України, зі своїми науковими працями, ступенями, посадами, але – бунтарі! Антончик Віктор Михайлович – автор курсу ментальної картографії, людина, лекції якої хвилювали Москву (принаймні, ту її частину, яка цікавилася езотерикою). Студенти не просто ловлять його слово, а будують за його постулатами своє життя. Його ставлення до жінки – окрема розмова… Якщо відчуваєш, що твоя приналежність до цієї статі не випадкова й хотіла б знати, що можна з цим робити (крім стандартних способів застосування…) – знайди цю людину! Віллі Мельников – людина, яка знає 93 мови та викладає методику з їх вивчення. Ігор Вінов – адепт Мислення, теоретик і практик, його школа відома далеко за межами рідної Батьківщини. Сергій Дацюк – він здатен думати в кількох напрямах одразу, а якщо йому бракує тем для обмірковування – він займає частину свого мозку лічбою ворон на деревах. Інші частини його розумового апарата в цей час обмірковують питання політології, соціології, управлінські методики тощо. Чурюмов Семен Іванович – зустріч із такою людиною просто освітлює життя. Питання вищих завдань, які стоять перед людиною, її долі – у руках цього напрочуд чистого «дідуся», як лагідно називають його студенти. Оксана Ліпатьєва – розробник і викладач методики спонтанних рухів. Такого в Україні не робить більше ніхто. Віра Шевченко – викладач арт-терапії, психолог, просто унікальна жінка. Перелічити всіх викладачів УЕРу складно, та й не потрібно, напевно. З ними треба жити та працювати, щоб життя не здавалося надто нудним або тяжким. Якщо тебе приваблює світ незвичайного, якщо тобі не дають спокою деякі запитання, відповіді на які ти не можеш знайти ні в релігії, ні в сухуватій філософії, а вже тим паче в «учителів» – спробуй себе як студентка УЕРу, не пошкодуєш. Нудно, принаймні, точно не буде – під прапорами цього напівосвітнього незвичайного закладу збираються настільки цікаві, самобутні люди, що лише задля цього варто зробити перший крок.

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі

символів 999

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net